У Катерининському соборі Чернігів провів в останню путь трьох захисників — підполковника Андрія Лівенка, Нікіту Сергієнка та Віктора Мазура. Сотні людей прийшли віддати шану воїнам, які захищали Чернігів та Україну.
Є моменти, коли слова стають зайвими. Сьогодні Чернігів говорив молитвою, тишею і пам’яттю.
Для Чернігова Андрій Лівенко назавжди пов’язаний із найважчими сторінками оборони міста. На початку повномасштабного вторгнення він очолював 162-й окремий батальйон територіальної оборони. Під його командуванням люди, які ще вчора були цивільними, за лічені дні ставали воїнами і тримали оборонні рубежі навколо Чернігова.
Згодом 162-й батальйон переформували у Перший лінійний батальйон ТрО. Війна для Андрія Петровича на цьому не закінчилася.
«Ми втратили професіоналів своєї справи, офіцерів честі, які за покликом душі стали захищати нашу державу», — зазначив т.в.о. командира 119-ї бригади ТрО Тарас Додиченко.
Ті, хто служив із Лівенком уже після оборони Чернігова, згадують його як командира, який умів тримати ситуацію і берегти своїх людей.
«Де знаходилась його команда, де він, на якому напрямку працював, там завжди була стабільність і ворог не проявляв активності, тому що підрозділ підполковника Лівенка завжди вміло та грамотно давав зрозуміти ворогу, що сюди не потрібно лізти», — розповів Тарас Додиченко.
Для тих, хто знав Андрія Петровича ще з перших місяців великої війни, він був не тільки командиром. Після оборони Чернігова побратими називали його «Батьком».
«Ми його бачили, він до нас завжди приїздив, веселий, усміхнений, постійно щось покаже, десь розкаже, як викопати, десь щось скаже, що треба зробити», — згадує військовослужбовець Максим Ладович.
Для побратимів Лівенко був командиром, якому довіряли солдати і їхні родини.
«Це був найкращий командир бригади, я б сказав. Це людина, яка повинна була командувати повністю бригадою, не тільки батальйоном. Йому довіряли солдати, йому довіряли рідні, йому всі довіряли», — говорить Максим Ладович.
Разом із Андрієм Лівенком загинули офіцери, які становили керівне ядро підрозділу — начальник штабу Нікіта Сергієнко та начальник артилерії Віктор Мазур.
Голова ради ветеранів Чернігівської області Сергій Локоть, який служив під командуванням Андрія Лівенка, говорить про втрату цілого покоління командирів.
«Тяжка дуже втрата для рідних, близьких, для побратимів. Це, знаєте, вищий командний склад Чернігівського ТРО на той час і на цей час. Так само, як і Віталій Олегович, начальник штабу, теж загиблий. От, Мазур Віктор Дмитрович теж — це еліта нашого батальйону. Керівний склад — він і є керівним».
Нікіта Сергієнко прийшов до територіальної оборони ще у 2021 році. Побратими згадують його як надзвичайно професійного молодого офіцера, якому довіряли складні завдання і який міг зробити велику військову кар’єру.
«Він повинен був жити. Він повинен був бути начальником штабу Збройних сил України. Він міг до цього всього дійти», — каже Максим Ладович.
Начальника артилерії Віктора Мазура побратими згадують як людину, яка завжди підтримувала військовослужбовців і допомагала тим, хто був поруч.
«Ці три людини — це були справжні чоловіки, це були насамперед справжні люди. Вони ставилися до свого особового складу як до своїх рідних. Вони завжди йшли на допомогу», — говорить Максим Ладович.
Для Чернігова ця втрата — особливо болюча. Місто підтримувало цей підрозділ ще від перших днів оборони і продовжувало підтримувати його бійців упродовж усіх років війни.
Попрощатися із захисниками до Катерининського собору прийшли кількасот людей — діючі військовослужбовці та ветерани, представники влади і громади, рідні, побратими та чернігівці.
Серед державних і військових відзнак, якими були нагороджені захисники, — «Медаль за оборону Чернігова», почесна відзнака територіальної громади, яку вручають тим, хто захищав місто у найтяжчі дні.
Сьогодні Чернігів знову був поруч із тими, хто його відстояв.
Цього ж дня у Катерининському соборі відспівували й Володимира Дарнопиха, 1980 року народження, який служив в іншому підрозділі. Цього дня їхні дороги зійшлися в одному храмі — у молитві та людській пам’яті.
🕯️ Велика шана захисникам! Вічна пам’ять Героям!
