Для Валентини Лебедєвої чернігівські двори справді стали рідними. Уже понад 30 років вона працює у сфері житлово-комунального господарства та дбає про чистоту і порядок на прибудинкових територіях.
15 червня у світі відзначають День прибиральника. Це ще одна нагода згадати про людей, чия робота часто залишається непомітною, хоча без неї важко уявити комфортне життя багатоквартирного будинку.
«Люблю людей і люблю тут працювати»
Свого часу Валентина Лебедєва свідомо обрала роботу працівниці комплексного прибирання. Каже, у 1990-х роках потрапити на таку посаду було непросто.
«Колись були черги, трудно було влаштуватися. Я теж прийшла по черзі. Працювала у садочку, а потім прийшла сюди», — згадує Валентина Лебедєва.
За ці роки жінка бачила, як будувалися нові багатоповерхівки та змінювалися цілі мікрорайони міста.
«Усі будинки будувались при мені. Люблю я тут працювати, люблю людей, люблю розмовляти з людьми. Ну все моє тут рідне», — каже вона.
Коли робочий день починається о шостій ранку
Сьогодні ситуація на ринку праці змінилася кардинально. Якщо колись на такі вакансії стояли черги, то зараз підприємству бракує працівників.
Водночас навантаження на тих, хто продовжує працювати, зростає. До обов’язків входить прибирання дворів, під’їздів та територій біля сміттєвих контейнерів.
Тетяна Руденко працює у КП «ЖЕК-10» вже 20 років. Каже, робочий день починається о шостій ранку.
«Зразу приходимо, підбираємо папірці, які повисипалися чи які залишили біля під’їздів. Потім підмітаємо двір, а далі працюємо в під’їздах. Буває, що і після третьої залишаємось, як не встигаємо», — розповідає жінка.
Працівниці зізнаються: культура поводження зі сміттям у деяких мешканців досі залишає бажати кращого. Проте вистачає й тих, хто цінує їхню працю.
На очах виросло не одне покоління
За десятиліття роботи Валентина Лебедєва стала для багатьох мешканців своєю людиною. Вона пам’ятає дітей, які колись пустували у дворі, а сьогодні вже приводять до садочка власних дітей.
«Зараз уже він іде, веде свою доньку. І каже: “Обережно, там же тьотя Валя замітає”. Дуже приємно. Наче зовсім недавно такий хлопчик був, а зараз уже сам тато», — усміхається жінка.
Працювали і під час бойових дій
Особливо складним періодом для працівників житлово-комунальної сфери стала весна 2022 року.
Попри обстріли та пошкодження будинків, вони продовжували працювати та допомагати наводити лад у постраждалих багатоповерхівках.
«У мене три будинки були побиті. Пів року не працювали ліфти. Все вручну — і мила поверхи, і носила відра нагору», — згадує Валентина Лебедєва.
Кадрова проблема стає дедалі гострішою
У КП «ЖЕК-10» кажуть: сьогодні однією з найбільших проблем залишається нестача кадрів. Причому йдеться не лише про працівників комплексного прибирання, а й про представників будівельних спеціальностей.
«Немає покрівельників, мулярів, слюсарів-сантехніків. Люди залишаються переважно пенсійного та післяпенсійного віку. Це дуже велика проблема», — говорить начальниця відділу кадрів КП «ЖЕК-10» Алла Кондратенко.
На підприємстві наголошують: стабільна робота житлово-комунальної сфери значною мірою тримається на людях, які працюють тут роками.
«Цінуйте нашу працю»
Користуючись нагодою, Валентина Лебедєва звернулася до мешканців Чернігова з простим проханням.
«Будь ласка, цінуйте нашу працю, бережіть нас. Якщо ми підемо, то ніхто не прийде сюди працювати. Поважайте нашу працю. А хто хоче працювати — приходьте до нас. Допоможемо, розкажемо, навчимо», — говорить вона.
Для когось це просто двір біля будинку. Для них — місце, про яке вони дбають десятиліттями. І, можливо, найкращим подарунком до Дня прибиральника стане звичайна людська повага до праці тих, хто щодня робить двори Чернігова чистішими.
