-25 лютого зранку я пішов у військомат і через дві години на автобусі я вже поїхав в інші місця і замість музиканта став військовим. Так розпочалося моє військове життя, – зазначає диригент, заслужений артист України Андрій Шевчуковський.
Андрій каже, що напередодні у нього було відчуття повномасштабної війни. Вранці 24-го лютого вивіз сім’ю та рідних у безпечне місце і наступного дня пішов добровольцем захищати Чернігів.
–Я був взагалі непридатний. Я пішов не в армію, а записатися в тероборону, але брали всіх. Спасибі, що прийшли. Перші тижні війни, особливо перші два тижні, це таке. Зовсім нічого не зрозуміло, що ми, як. Ще не навчені.
Я потрапив у 58-му бригаду, Конотопська бригада, і вже з квітня місяця я конкретно попав в артилерійську розвідку. Працював на «Мавіках» і «Матріксах». Це арт-розвідка, БпЛашки, так названі. Це не прямо «нуль». Півтора-два від «нуля», іноді більше, іноді менше.
Перший раз, коли по нам прилетіло я добре запам’ятав, бо у одного хлопця був день народження. Це було 30 травня 22-го року, коли по нас конкретно відпрацювали. Слава Богу, всі залишились живі, трішки оглушені, але все нормально закінчилося для нас.
У мене 22-й рік, до грудня 22-го року, більше 6 місяців, це Бахмут, біля Бахмута і останні півтора місяці моя робота прямо в Бахмуті. Я дуже люблю це місто і хочу, коли закінчиться війна подивитися яке воно буде. Зараз його майже нема, – розповідає Андрій Шевчуковський.
І на війні Андрія не полишали думки про оркестр.
–Особливо це почалося більше вже у листопаді-грудні 2022 року, коли я знав, що оркестр почав працювати, – каже Андрій Шевчуковський.
Пригадує, як іноді вночі, після важкого дня, переглядав концертні записи оркестру.
-Так як я був в арт-розвідці, у мене постійно був інтернет і зв’язок. Навіть, бувало на бойових виїздах мені хтось пише з оркестру, «що робити в такій ситуації?», – згадує Андрій Шевчуковський.
Через два роки і три місяці Андрій Шевчуковський знову став за диригентський пульт. 30 серпня колишній арт-розвідник зіграв за час війни першу концертну програму з творів свого улюбленого композитора Йозефа Гайдна.
–Зараз та ситуація, коли оркестр не може бути 50-60 людей. І ти працюєш з оркестром, в якому 25-ть людей, тридцять, але вони працюють з дуже великою відповідальністю, дуже стараються. Те, що я зараз можу сказати, це похвала оркестру, – зауважив Андрій Шевчуковський.
Артист філармонійного центру Андрій Шевчуковський захищав Чернігівщину, воював на Харківському напрямку, на Донбасі. Відзначений медаллю «Хрест Доблесті». Після демобілізації повернувся до творчого життя.
–Дуже велика втома за час війни. Дуже багато просто не досипали. І навіть, до цих пір я не відпочив по-нормальному. Але я так хотів на роботу, що навіть ніч не міг нормально спати. До мирного життя ніби повернувся, а з іншої сторони, я постійно на зв’язку зі своїми хлопцями. Інколи я думаю, що можливо навіть, потрібно буде повернутися. На даний час війна не закінчується. І як воно буде, ніхто не знає, – підкреслює Андрій Шевчуковський.
