Позбавили коштів, а з ними можливості займатися містом та реально підтримувати Збройні сили. Так про одне з останніх рішень парламенту, завізованих президентом – а саме передачу податків із зарплат військовослужбовців та поліцейських з місцевих до держбюджету в контексті Чернігова, а також низки найбільш постраждалих і прифронтових громад сказав виконуючий обов’язки очільника обласного центру Олександр Ломако.
Для нас вилучення так званого “військового ПДФО” це мінус 800-от із 860-ти млн гривень бюджету розвитку 2024-го, тобто фактично всіх коштів, які можна було спрямовувати на капітальні видатки, окрім захищених статей, та надходження за останній квартал поточного, адже перерахування передбачено від 1 жовтня і до кінця року, в якому закінчиться воєнний стан.
– Бюджет 2024 року ми ухвалили його рівно два тижні тому на засіданні виконкому. Сподівалися, що вистачить глузду у Верховній Раді не приймати закону, яким пограбують потім міста, але склалася коаліція цікава – “Слуги народу”, “ОПЗЖ” і частина “Голосу” і вони протягнули там з другої спроби цей закон. Ми приймали згідно чинного на той момент законодавства, на першому місці по витратах в проєкті рішення була підтримка Збройних сил України, сумарно це десь 500 млн ми бачили при бюджеті розвитку громади. Інша половина – це теж необхідні для міста проєкти, і місто жити без них не може, як би хто не кричав, що все “не на часі”, але каналізація, якісь інфраструктурні проєкти, якісь ямки на дорогах, школи підремонтувати, якесь обладнання в ці самі школи, садочки купити, сховища, – зазначив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
У міській раді бюджет 24-го називали балансом між підтримкою сил оборони і захисників, а також відбудовою і потребами інфраструктури, що не дали б Чернігову занепасти. Переважно на відновлення по всіх напрямках і галузях були і видатки бюджетів розвитку останніх двох років. При цьому, за словами Ломако, від початку повномасштабної війни місто напряму на посилення обороноздатності, запити тероборони та ЗСУ, виділило понад 200 млн гривень.
– Можна записувати уже: “Чернігів 800 млн у 2024-му році направив на ЗСУ”, 800. А в цьому році плюс 160, тому що забрали ж заднім числом, з 1 жовтня, це взагалі нонсенс. Ці гроші забираються всі нагору. А що з ними далі? Вчора новини читали – керівник і заступник керівника Держспецзв’язку. НАБУ і САП, обʼєктивно незалежні правоохоронні органи, 62 млн гривень збиток на тендері 258 млн, якщо не помиляюсь на програмне забезпечення. Керівник і заступник керівника затримані. На цей Держспецзв’язок – на цей самий Держспецзв’язок – у Чернігова в наступному році забирають 360 млн гривень, тому що там 45% із того, що забирають на Держспецзв’язок. Ну, дальше можна не продовжувати, якщо з 258-ми – 62 збитки, то з 360-ти. Прозорість цих коштів ніхто не декларує, – зауважив Олександр Ломако.
Військовий ПДФО повертається до військових частин через їх прямі звернення до місцевого самоврядування. Для них це можливість оперативно закривати свої нагальні потреби поза централізованим забезпеченням на ті ж дрони, тепловізори чи автівки.
Навіть зараз, коли держава забирає вищезгадані кошти, до муніципалітету продовжують надходити звернення від захисників і місто шукатиме можливості профінансувати ці напрямки, йшлося на нараді.
– Тому, я вважаю, що від такого рішення дуже суттєво постраждали громади, тому що нас позбавили можливості не тільки містом займатися, крім цього, у нас забрали можливість реально підтримувати ЗСУ. От вчора, буквально, ОК “Північ” пʼять пікапів просять для створення спеціальної групи, яка буде виконувати важливе бойове завдання, і питає, чи може місто допомогти. Та звичайно може. Я ж не скажу їм, що звертайтеся в Держспецзв’язок, я так не можу відповісти, бо це мобільна група, яка буде займатися безпосередньо безпекою, прикриттям нашого міста Чернігова. А в Держспецзв’язку вони нічого не отримають 100%, – розповів Олександр Ломако.
Що стосується власне міста, то вилучення “військового ПДФО” ще більше розбалансує ситуацію між громадами центру та заходу, і тими, що суттєво постраждали внаслідок війни або розташовані неподалік кордону чи лінії фронту. Про це неодноразово говорили експерти та АМУ. Адже перші, попри все, витрачають вільні кошти своїх бюджетів на інфраструктурні проєкти та розвиток, відповідно, йдуть вперед, з кожним роком збільшуючи цю прірву.
Як приклад, Ломако навів розмову з одним із селищних голів центральної України під час останнього відрядження до Лейпцига, де відбувалася шоста німецько-українська конференція муніципальних партнерств за участі понад півтори сотні громад та керівництва держав. Ця громада з населенням 20 тисяч людей, і до 2022-го та реєстрації на їх території військової частини мала річний бюджет розвитку 30 млн гривень.
– Я питаю в голови громади: “Ну, що у вас, сильно вдарило ПДФО? – Сильно. – І що ви думаєте? – Хай забирають. – В сенсі?” Каже, “Ну от ми все вже зробили: ми школи відремонтували, садок відремонтували, сільраду навіть відремонтували, приватний сектор, дороги заасфальтували, якусь там техніку купили, даже, – каже, – бруківочку переклали. Я вже не знаю, що з цими грошима робить. Хай забирають, бо в мене вже голова болить”. Ну бюджет був річний 30 млн, а тут в місяць. Чернігів не займався цим, ви ж свідки – всі містяни свідки, в місті не перекладалася ніде бруківка, барабанів ми не купували, серіали – ми цього не робили. Ми весь ресурс, який був, направили 1 млрд гривень за 2022-23 рік на відновлення руйнувань. Це ж не розвиток, ми жодного кроку в розвиток в цьому плані не зробили, – уточнив Олександр Ломако.
Водночас, у міста є стратегічні і критично важливі на зараз проєкти, як от водогін на Полуботка або колектор на Глібова, без заміни яких в один момент без води та каналізації може лишитися центр та всі Масани. І як зазначив в.о. міського голови, все, що нині залишається – просити фінансування на ці об’єкти у держави, попри малі шанси, адже в Чернігова на забезпечення своїх функцій як місцевого самоврядування коштів більше немає.
