Плакало навіть небо. Рідні, близькі, побратими та члени громади вишикувалися у живий коридор, аби провести в останню путь Олексія Приходька – Почесного громадянина Чернігова, старшого сержанта ЗСУ, командира гранатометного відділення 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.
– Він завжди говорив, що він до нас приїде, ми накриємо стіл, що ми всі зустрінемося і буде все добре.
Рідні кажуть, Олексій до останнього подиху вірив у світле та щасливе майбутнє своєї родини та всієї України. Цьогоріч у квітні воїн дістав серйозні поранення на Донецькому напрямку. Лікарі робили усе можливе, але життя Героя обірвалося. Церемонія прощання відбулася 15-го червня у кафедральному соборі Святої Катерини. Як останній спів за загиблим захисником Чернігова лунала панахида.
Олексій Приходько пройшов АТО. А з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідного Чернігова. Разом з побратимами стримував наступ рф на одному з найгарячіших напрямків – Новоселівському. Під час одного з боїв за місто Олексій ліквідував два російських танки Т-72, пошкодив ББМ «Тигр» та знищив 5 ворогів. Саме завдяки таким людям, Чернігів – нескорений “Північний форпост”. Після ганебної втечі ворога з Чернігівщини служба не зупинилася, було прикордоння і Схід. Згадуючи мужність Олексія Приходька, побратими не стримують емоцій.
– У перші дні під Черніговом, біля Вознесенська стояли, потім на кордоні. Після того виїхали на Донбас, – розповів військовослужбовець Стас.
– Про Олексія можу сказати наступне. Він свідомо обрав цю дорогу, контракт підписав ще задовго до повномасштабного вторгнення росії. Він і пройшов в АТО, потім після повномасштабного обороняв Чернігів, – зазначив Сергій офіцер відділення морально-психологічної забезпечення.
За мужність та відвагу Олексія Приходька, яка допомогла Чернігову вистояти, воїну присвоїли найвищу відзнаку громади – “Почесний громадянин міста Чернігова”. Урочиста церемонія нагородження відбулась 5-го березня у залі міськради. Сьогодні ж близькі згадують, Олексій був дуже скромним, а тому ніколи не вихвалявся та гучно не розповідав про свої відзнаки й досягнення.
– Він ніколи не вихвалився своїми заслугами ніколи. В нього не було, що він вау, він завжди сприймав себе як простого. Такого нічого не було. Він завжди говорив, що він молодець, – сестра дружини загиблого військовослужбовця Юлія Сулоева.
– Ми його якраз вітали з тим, що він отримав почесного громадянина Чернігова. А він такий ще скромний. Так, ну перестаньте, чого ви це починаєте? Ви, мабуть, з мене глузуєте? Ні, ми щиро його вітали, але він не дуже любив, щоб його якось вихваляли. Він дуже сором’язливий чоловік, – згадала дружина загиблого побратима Євгенія Савинська.
Механізований батальйон, в якому служив Олексій Приходько, один з перших зайшов у звільнену від окупантів Городню. Провести Героя в останню путь приїхала й начальниця відділу культури сім’ї, молоді та спорту Городнянської міської радиОлена Яцкова. Жінка каже, їх громада не залишилася осторонь та забезпечувала батальйон Олексія дронами та всіма необхідними речами.
– Коли механізований батальйон зайшов на територію Городнянської громади, це було 6 квітня 2022 року, для всіх мешканців, для мене особисто, нашої Городнянської громади це було диво. Ніхто не міг повірить, що таке може бути. І ми дуже сподіваємося, що це чудо скоро відбудеться на території всіх, всій України. І ця оккупація, яку ми пережили, ніколи не повториться, – зауважила начальниця відділу культури сім’ї, молоді та спорту Городнянської міської ради Олена Яцкова.
Олексія Приходька поховали на Алеї Героїв на міському кладовищі “Яцево” . Герої живуть поки їх пам’ятають. Чернігів пам’ятатиме.
