– Ми не втручаємося в поверхневий живописний шар, от, в авторський шар. Знімаються тільки поверхневі забруднення.
Так, після ретельного підбору розчинника саме для цієї ділянки, який зніматиме десятиліттями накопичені тут кіптяву та пил, але не пошкоджуватиме навіть попередньої реставрації, художник-реставратор Олександр Ткач поступово розчищує настінний розпис 19-го століття у Спасо-Преображенському соборі Чернігова. Каже, на таких фрагментах добре видно різницю між авторським живописом і тим, яким він став, поки пам’яткою користувалася УПЦ московського патріархату.
– Якщо під кіптявою ми бачимо тільки сіро-чорну масу і більш нічого і вгадується якісь силуети, то вже на розчищених ділянках видно колір, ми бачимо там і жовтий, охристий, зеленкуватий. Починає грати працювати живописний шар, так, як він має бути, – розповів художник-реставратор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Олександр Ткач.
Цей розпис, за словами реставратора, зберігся ще непогано, тоді як у великій залі бруд подекуди проник у фарбу настільки глибоко, що є аварійні відшарування. Його ж колеги – співробітники і співробітниці заповідника “Чернігів стародавній”, на балансі якого перебуває собор, за кілька днів демонтували дерев’яні кіоти, встановлені і залишені релігійною громадою, відмивають від кіптяви стіни та колони і прибирають сміття. Більшість цієї купи – те, що було у вівтарі. Що можуть, роблять своїми силами.
– Павутиною, мохом кругом стіни всі, вікна забиті, і стільки ж і сміття було, поприбирали. Вони заробляли гроші, вони сюди своїх рук не приложували, – зазначив підсобний робітник Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Віктор.
– Око кожного воно є величезною такою лупою як відносились. Ми подивимося на стіни – смітник, ми подивимося на підлогу – смітник, смітник в прямому сенсі цього слова. Впродовж 30-ти років цей смітник підсилювався і підсилювався це просто, навіть, соромно усвідомлювати, – зауважила генеральна директорка Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Наталія Реброва.
Як пояснює очільниця заповідника Наталія Реброва, на сьогодні пам’ятку приводять до ладу і музеєфікують кожний її елемент, аби не втратити тисячолітню історію і зберегти її для нащадків – наш аргумент і паспорт держави, рівний Софії Київській. А також заново відкрити собор для українців і всього світу.
– Собор готується до того, щоб предстати і виконувати ту свою роль, яка в ньому була закладена князями, що його будували. Це велика роль державна, це велика роль культурна і це велика роль духовна – не церковна, не релігійна, а саме духовна роль. І ми маємо зрозуміти самі і підвести його подальшу роботу під виконання всіх цих функцій, – уточнює Наталія Реброва.
Каже, це задача не лише заповідника, а всього суспільства. Реставраційні роботи, навіть чищення стін, тут мають виконувати лише спеціалісти, консультації надають і провідні фахівці з Києва. Однак громадські організації, бізнес та всіх небайдужих запрошують допомогти тим, чим можуть.
– Нам потрібен транспорт – заповідник не має свого транспорту. Якщо немає транспорту, нам потрібні пальне, нам потрібні матеріали для реставрації, ви можете тільки уявити об’єм, який необхідно виконати тут реставраторам.Їм необхідні всі інструменти, їм необхідний матеріал. І якщо у людей є усвідомлення необхідності – ми радо обговоримо любий напрямок роботи, – додає Наталія Реброва.
За словами Наталії Ребрової, собор планують відкрити для відвідувачів вже у червні. Усі заходи, які тут відбуватимуться, зокрема і релігійні богослужіння, координуватимуть з громадою та державою.
