Хто такі русалки, чому та як їх треба проводжати — відповіді на ці питання, а також майстер-клас із традиційного виконання русальних пісень та чернігівські співанки чекали спекотного літнього дня на гостей будинку за адресою Фабрична, 12. Колись у ньому жив Олександр Шльончик, майстер народних інструментів і дослідник української культури. Тепер же тут — унікальний мистецький простір, який створила онука славетного чернігівця — музикантка Ната Жижченко. У родинному маєтку знаменитість прагне продовжувати місію свого дідуся — збереження та плекання культурної спадщини рідного краю.
– Я хвилювалася за те, наскільки цей простір витримає певну кількість людей, як це буде фізично, детально оформлено. Для мене це дуже важливо й хотілося зрозуміти, чи це має сенс. І сьогодні я розумію, що це точно має сенс, тому що цей фідбек, він відчутний і я думаю, що це земля відгукує всім викликам, які даються, – розповіла авторка проєкту «Фабрична, 12», фронтвумен гурту «ONUKA» Ната Жижченко.
Русальний тиждень, який святкується на Поліссі після Трійці, має давні корені в українській культурі. Це час, коли наші предки згадували душі людей, які померли не своєю смертю — русалок. Перший відкритий офлайн захід на «Фабричній, 12» став чудовою можливістю для відвідувачів занурилися в унікальний, майже забутий обряд проводів русалок, що за давніх давен побутував на Чернігівщині та Київщині.
– Проводи русалок — це такий обряд, який відбувався в понеділок. Напередодні вважалося, що русалки приходили до нас і вони жили тут між людей, а в понеділок їх пропаджали вже назад, на той світ. Під час обряду співали пісні про русалок. Це дуже типове для традиційної культури. І, загалом, текст русальних пісень говорить про те, що «проведу русалочки кудись там, а сама повернуся назад». Щоб русалки вже йшли у світ мертвих, а ми залишалися у світі живих, – пояснила викладачка традиційного співу, засновниця «Співочої майстерні» Віра Ібрямова-Сиворакша.
Віра Ібрямова-Сиворакша не лише розповіла про звичаї та традиції русального тижня, а й познайомила гостей з особливостями виконання календарно-обрядових пісень літнього циклу. Разом вони розучили рядки твору «Проводили русалочок, проводили», записаного етномузикологинею Іриною Данилейко в селі Морівськ. Там і досі проводжають русалок та співають цю пісню під час ритуалу.
Прикрасив захід виступ київського фольклорного гурту «Вільце». Репертуар дівчат складався з веснянок та русальних пісень чернігівського краю, зокрема, з Ріпкинщини, Сновщини та Новгород-Сіверщини. Деякі з них записали вокалістки під час експедицій областю. За їхніми словами, народна творчість, що передавалася з покоління в покоління, є важливою частиною української культурної спадщини.
– Це не порівняти з якоюсь іншою музикою, тому що в кожній нотці відчувається, що це відбувалося не так, що одна людина сіла й така, напишу зараз пісню, і написала, тут кожну краплиночку якась людина пронесла крізь століття і це дуже гарно. Такі речі — це цінування наших предків, цінування нашого роду й розуміння того, хто ми є такі, за що ми маємо боротися, чому ми маємо вистояти в цій боротьбі, чому ми маємо себе захищати, – уточнили Тетяна Осінь (Чухно) та Надія Ханіс, співзасновниці й солістки гурту «Вільце»
У камерній атмосфері надвечір’я гості заходу дізналася багато нового про містичну тему русалок та почули автентичні пісні. Дехто робив нотатки, а хтось просто відпочивав та навіть знайшов нових друзів.
– Я взагалі філолог, мені дуже цікаві діалекти Чернігівщини й послухати в піснях діалекти Чернігівщини — це прям дуже круто. Також із незвичного для мене, як для не місцевої — це дерев’яне мереживо. Мені сподобалося просто стати босоніж на траві і слухати, як дівчата співають. Незабутньо це тракається до самого серденька, – сказала відвідувачка заходу Дарина Швачка.
– Я сьогодні вражена, тому що цей захід просто неймовірний, і пані Віра, пані Наталя зробили просто свято душі. Тому що це відродження наших традицій, це наша історія. Це про нас, це про нашу ідентичність, – зауважила відвідувачка заходу Ольга Вовченко.
Загалом, у мистецькому просторі «Фабрична, 12» поєднується освітній, мистецький та етнографічний складники. Ната Жижченко планує організовувати тут як віртуальні, так і офлайн події, зустрічі із зірками, артистами та лекторами з різних тем. Серед інших напрямів проєкту — майстер-класи з деревообробки та гончарного мистецтва, а також збереження та відновлення народних інструментів.
– Зараз те, на що основна моя увага спрямована — це на відновлення, виготовлення інструментів двох типів. Перше — це дерево, друге — це пластик або 3D-принтинг. І для мене це дуже важливо, дуже складно, скажімо, дуже об’ємно, але під’ємно й неймовірно актуально. Ми хочемо дерев’яні інструменти за кресленнями дідуся цифровізувати, – розповіла авторка проєкту «Фабрична, 12», фронтвумен гурту «ONUKA» Ната Жижченко.
За словами Нати Жижченко, «Фабрична, 12» покликана стати місцем, де минуле поєднується з майбутнім, а відвідувачі зможуть відчути себе частиною спільної культури та віднайти неперервний зв’язок поколінь. Інформацію про наступні заходи можна буде знайти на сторінках мистецького простору в соціальних мережах.
