Нове на ТБТОП 5Факт-новини: оперативні сюжети

У Чернігові створено унікальний букварик

Featured Video Play Icon

У світі, де дитинство часто проходить в укриттях під звуки сирен, є люди, що вірять: освіта і культура – це наша зброя. Кандидатка педагогічних наук Валентина Антипець присвятила своє життя тому, щоб діти, попри все, зростали розумною, читаючою нацією. Вона вірить, що в цей непростий час, коли батьки стають вчителями, а дитина потребує ментального захисту, книга – це справжній порятунок.

Валентина Антипець, кандидатка педагогічних наук:
Вчителями зараз для дітей стали батьки, які не мають педагогічної освіти. І ось ми замислились, як ми можемо допомогти дитині впоратись з вихованням і навчанням. Коли у нас тривоги, коли діти йдуть в підвали і там їм треба пересидіти ці тривоги – психологічний стан дуже складний. Ментальне здоров’я, збереження їхнього життя і здоров’я – це має бути на першому місці. І в цьому дуже добре допомагає книга і допомагає казка.

Валентина Антипець вже створила і видала власним коштом збірник «Казки від дідуся Івана». Але її головна мета – видати унікальний «Букварик», що став результатом 50-річної педагогічної праці.

Валентина Антипець:
Проект, який ми представляємо, він надзвичайний. Наш буквар, Чернігівський, український. Такого проєкту немає в Україні. Методика дуже тонка, а для дитини вона дуже зрозуміла. Буква йшла, йшла, йшла, собі подружку найшла. Вони ручки міцно склали, дружно пісню заспівали – м-а, а разом – як «ма»… Це моя методика, захищена кандидатською дисертацією. Я тримаю руку дитини в своїй руці 50 років.

Цей «Букварик» – не просто навчальний посібник. Це казкова подорож, яка робить навчання грою і допомагає дітям розвиватися, незважаючи на обставини. Він створювався “толокою”, на громадських засадах. І тепер, щоб він потрапив до рук кожної української дитини, йому потрібна наша спільна підтримка.

Валентина Антипець:
Шукаю видавця, хто взявся за цю справу. Щоб наші українські діти, навіть якщо залишаться на чужині, то вони пам’ятали, чиї вони діти. Я вважаю, що наш скарб – це діти, це наше майбутнє. І про них треба думати сьогодні. Дайте духовну складову, яка робить українця українцем. Тобто дайте українське слово, пісню, казку і наш буквар.

Підтримавши цей проєкт, ми допомагаємо зберегти не лише освіту, а й ментальне здоров’я нації. Ми допомагаємо виростити покоління, яке буде пишатися своєю ідентичністю. Нація народжується біля дитячої колиски, але гартується вона книгою і словом.