На міському пляжі “Золотий берег” у Чернігові ще вчора, 9-го вересня, стояв сморід та лежала мертва риба. Станом на 10-те вересня ситуація стабілізувалася. Міські служби підключилися до ліквідації наслідків екологічної катастрофи. Вздовж берегової лінії Десни збирали рибу та відправляли на утилізацію в спеціально відведене місце. Поточну ситуацію обговорили і під час ранкової щотижневої наради у муніципалітеті.
–Якщо почистити саму річку Десну, або якісь зробити дієві заходи, для того, щоб виловити цей бруд, у нас таких сил нема, але що стосується вилову риби мертвої, то ми цим займаємося спільно з ДСНС й іншими структурами, – зауважив заступник Чернігівського міського голови Віктор Геращенко.
Місто, виходячи із своїх можливостей, робить усе, аби побороти цю біду. Зокрема, вже тиждень як в районі колишньої переправи на Десні безперервно працює спеціально створена Чернігівводоканалом система аерації, де постійно чергують фахівці. Воду штучно насичують киснем, адже його рівень поступово знижувався через стрімке забруднення. Також підприємство за власною ініціативою тричі на день проводить лабораторні дослідження стану води у річці. Зазначимо, що для населення Чернігова загрози немає, оскільки в систему централізованого водопостачання вода подається з глибинних свердловин і щоденно контролюється Чернігівводоканалом.
– Зробили заміри кисню до цієї аераційної установки. Кисень на той час ще був, показник був 4. Після аераційної установки за 200 метрів кисень уже становив 5,7. Тобто ця аераційна установка допомогла створити додатковий розчинений кисень у воді на 1,7 одиниць, – повідомив директор КП “Чернігівводоканал” Сергій Малявко.
–Треба ще розуміти всім, що це подія не місцевого значення. У Законі чітко прописано, якщо дві або більше областей, або дві або більше держав задіяні — це подія загальнонаціонального масштабу, або обласного, як мінімум. І ми в цій історії чітко мали виконувати доручення, які нам дають вищі органи. Але жодного доручення ми не отримували ні від кого. І відповідно, ту станцію, яку ми зробили, це наша була ініціатива власна. Ми зробили, щоб подивитися, чи вона працює і який від неї толк, – підкреслив в.о Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Аераційна станція показала ефективність своєї роботи. Директор “Чернігівводоканалу” Сергій Малявко зазначив, що однієї такої установки не достатньо, аби забезпечити киснем всю живність у Десні, а відтак існує велика потреба в додатковому обладнанні. Зокрема, це питання порушили і під час візиту новопризначеної міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України до Чернігова.
– Ми всі наші креслення, напрацювання передали керівництву басейнового управління Чернігівської області. І контакти, де ці аератори виробляються в Україні, ми передали. Надалі ми можемо надавати технічну допомогу на нашій матеріальній базі, яка є, тобто, допомогти зварити ці конструкції. Це справа реально організацій і установ, які безпосередньо опікуються поверхневими водами України, – сказав Сергій Малявко, директор КП “Чернігівводоканал”.
–Керівництво області, вони проспали цю ситуацію. Цих установок треба було ставити набагато більше до Чернігова. Зараз вони після приїзду міністрів тільки планують їх ставити туди, далі по Десні але чому цього не було зроблено тиждень до цього. Тому що ми в місті, я вважаю, відпрацювали все, що могли зробити, ми зробили, – констатував Олександр Ломако.
Нагадаємо, що міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій наприкінці серпня ухвалила рішення про заборону купання, забору води для господарських потреб та вилову риби у Десні. Посилили і нагляд за ринками та місцями стихійної торгівлі річковою рибою. Також за розпорядженням міської влади з 3-го вересня у Чернігові тимчасово закрили для відвідувачів пляж “Золотий берег”.
Та попри заборону окремі чернігівці прийшли ще купатися в забрудненій воді. Були й ті, хто прагнув врятувати рибу біля берегу.
– Ми любимо природу, любимо наш пляж, риболовлю. Ми любимо відпочинок біля річки і на це дуже боляче дивитися. Сидіти просто так взагалі не варіант, – розповіла чернігівка Анна.
Втім, екологи занепокоєні такими діями, адже зараз остаточно невідомо, які елементи вплинули на рибу і чи зможе вона вижити в інших водоймах та не зашкодити їм.
-Краще ці заходи проводити дуже обережно. Можливо, якісь приватні водні об’єкти є, то, можливо, там експеримент можна цей провести. Або ж потрібно подальші дослідження гідробіологів, фахівців іхтіологів, які можуть точно сказати, що є в складі м’язів риби, що є в складі інших тканин. Тоді можна говорити про перспективи позитивні або негативні, – зауважив Юрій Карпенко, еколог.
У свою чергу фахівці прогнозують, що на відновлення екосистеми після цієї катастрофи піде щонайменше 2-4 роки.
