Молитва за Україну і рекорд до Дня соборності. 22 січня в храмі Святої Катерини чернігівці відзначили 105 річницю проголошення незалежності Української народної республіки. Принагідно, у день великого свята привітав чернігівців і виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако.
-105 років минуло, але боротьба триває. На жаль московська імперія попри час який минув все одно мету не змінила і хоче знищити українство. Чим ми цьому можемо протистояти? Тільки нашою єдністю. Ми маємо розуміти, що Соборність – це не тільки єдність кордонів, а єдність українців всередині держави. Єдність в нашому прагненні жити спільними цінностями, цінностями демократії і свободи, в спільній країні. Це можна досягти тільки якщо ми будемо воювати з ворогом, а не один з одним, не з місцевим самоврядуванням, не з журналістами, не з бізнесом, а з ворогом. Підтримувати Збройні Сили України, думати про майбутнє наших дітей, вчити уроки історії., – підкреслив в.о міського голови Чернігова Олександр Ломако.
«Боже великий, єдиний» звучить у стінах Катерининської церкви. Духовний гімн виконує 105 чернігівців та чернігівок зведеного хору. Усі вони від дорослого до малого об’єдналися, аби піснею показати – наша держава у свій 105-й День Соборності стійко тримається та продовжує боротися з рашистькою навалою.
– Це рекорд, який символізує, що саме найбільше учасників було зібрано для виконання Боже Великий Єдиний в Чернігові. Цей твір входить в наш репертуар, тому ми прямо тут зробили репетицію з хором і відразу записали, – зазначив начальник військово-музичного центру Сухопутних військ ЗСУ Роман Павлів.
– Співають хори з школи мистецтв, з музичних шкіл, з філармонії, з капели бандуристів. Ми зробили такий зведений великий хор, саме це єднання в співі , воно дає дуже велику силу духу і дає енергетичний імпульс задля того, щоби ця молитва вона була справді дуже така знакова для нашої України, – наголосив начальник управління культури та туризму ЧМР Олександр Шевчук.
Символ Дня Соборності — живий ланцюг. Його українці від Сходу до Заходу формують з 1990 року, аби показати, що ми — єдині та неподільні. Учасником тієї історичної події був і настоятель храму Святої Катерини Роман Кіник.
– Я пам’ятаю ці дні, коли був ланцюг, і мої батьки брали участь тримаючи один одного за руки. Я ще тоді досить невеликим був, але був також учасником цього ланцюга, – сказав настоятель Катерининської церкви Роман Кіник.
Сьогодні українці зі зброєю в руках пишуть свою новітню історію. Від кожного і кожної залежить чи будуть і прийдешні покоління жити в єдиній і неподільній переможній Україні.
