З урочистого передзвону дзвонів тисячолітнього Спасо-Преображенського собору розпочалося святкування Преображення Господнього, відомого в народі як Яблучний Спас. Надвечір 6-го серпня тут зібралися чернігівці та гості міста. Одне з найбільших дванадесятих свят цьогоріч набуло особливого значення. Нагадаємо, у жовтні 2023-го представники УПЦ (МП) втратили право на користування однією з найдавніших кам’яних будов України-Руси. А вже в червні пам’ятку XI століття відкрили як музей.
– Ми добре розуміємо, що культура й історія формує нашу свідомість. А тисячолітній Спас Чернігівський дає нам впевненість, що ми були, ми є і ми будемо, – зазначила генеральна директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва.
– 1000 років тут, на цій землі, на якій ми стоїмо сьогодні, ходили українці і творили Україну. Тисяча років нашому Спасо-Преображенському собору. І сьогодні під передзвін, гучний, потужний, ми відроджуємо традиції. Ми відроджуємо традиції нашого древнього роду українського, – зауважила перша заступниця голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш.
На Спас до чернігівського Спаса завітав і третій Президент України Віктор Ющенко. Політик наголосив на історичному значенні Чернігівщини у формуванні української державності та закликав до єдності перед сучасними викликами.
– 300 з гаком років, храм, біля якого ми знаходимося, належав іншій державі. Під її покровом він функціював, тут служила чужа церква. Проходить багато історичного часу. Сьогодні на календарі появляються невимовні іспити для нашої нації. Я хочу сказати, що за 30 років ми як нація дуже подорослішали. Ми розуміємо, що ми одна сім’я. Ми можемо говорити одним голосом. І тому це змагання, ця війна, яку ми сьогодні ведемо з лютим і віковічним нашим окупантом — Московією, безумовно, це війна, яка буде для нас переможною, – сказав Президент України (2005–2010) Віктор Ющенко.
Священнослужителі ПЦУ на чолі з єпископом Чернігівським і Ніжинським Антонієм відправили молебень за воїнів та Україну, а також освятили кошики з яблуками та медом, принесені вірянами. Далі всі охочі могли відвідати виставки, узяти участь у низці майстер-класів, долучитися до частувань та просто розважитися. Малеча, зокрема, із задоволенням малювала, а на локації від Національного заповідника «Гетьманська столиця» дізнавалася, який шлях проходить зернина, аби стати запашним хлібом або короваєм на столі. Атмосферу ж свята створювали виступи фольклорних колективів та українських виконавців, серед яких гурти «Вільце» й «Михайлове чудо», а також народний артист України Тарас Компаніченко, відомий своєю майстерністю виконання давніх музичних творів. Організатори також провели низку благодійних аукціонів, кошти з яких спрямують на реставрацію собору. Серед лотів — вишита сорочка від мисткині Ольги Костюченко. Загалом, цьогорічне святкування Яблучного Спасу стало символом відродження українських традицій та єдності громади Чернігова.
– Я не релігійна людина, я не святкую релігійні свята, але це свято не релігійне, а народне. Тому я дуже задоволена. — Освятили яблука? — Так. І нас освятили. Отець Роман пройшов так добре, – розповіла чернігівка Тетяна Фененко.
– Дуже чудово, дуже все сподобалось. Таке свято, багато людей прийшло. І, взагалі, прекрасно, що ми перейшли на новий стиль. І концерти, й освятили яблучка, і грушки — усе прекрасно, – додала Тетяна Файзуліна.
Додамо, у 2023-му Православна Церква України перейшла на Новоюліанський календар. Унаслідок цього рухомі свята, зокрема, і Яблучний Спас, відтепер відзначаються на 13 днів раніше, разом із більшістю християнського світу.
