31 жовтня о 4 ранку Україна перейде з “літнього” на “зимовий” час. Годинник потрібно буде перевести на одну годину назад. Тож, можна сказати, ця ніч стане на годину довшою й можна буде більше поспати.
Нагадаємо, у березні 2021 року Верховна Рада не підтримала сезонне переведення годинників на літній та зимовий час раз на пів року. За законопроєкт “Про обчислення часу в Україні”, який мав встановити “вічний зимовий час”, проголосували лише 212 депутатів. Його відправили на повторне друге читання.
62 країни світу продовжують традицію переходу на літній і зимовий час. До прикладу, це Німеччина, Бельгія, Іран, Куба, Велика Британія, Мексика та інші.
Попри це, у 2019-му Євросоюз постановив скасовувати процедуру часового переходу, але питання не було вирішене остаточно через пандемію коронавірусу. Низка країн ЄС вже відійшли від цієї норми.
Перехід на зимовий, а також і на літній час – непросте випробування для людського організму. Для більшості людей воно є справжнім шоком, адже, пристосувавшись до одного режиму, одномоментно треба перелаштуватися на інший ритм.
У особливо чутливих людей воно може, зокрема, спричинити дратівливість, перепади настрою, депресію, безсоння, проблеми з концентрацією уваги. А у людей з серцево-судинними і хронічними захворюванням часто загострюються проблеми зі здоров’ям.
Перехід на зимовий час може стати менш болісним, якщо готуватися до нього заздалегідь.
Зокрема, за декілька тижнів до визначеної дати слід поступово перелаштовувати організм до іншого режиму сну: спершу йти спати на 15 хвилин пізніше, а через кожні декілька днів “зсувати” графік ще на 15 хвилин.
Крім того, медики рекомендують більше часу проводити на свіжому повітрі. Також варто перейти на здоровий раціон харчування. Йдеться, зокрема, про те, щоб припинити навантажувати організм алкоголем і шкідливою їжею, а натомість пити багато рідини.
Звичайно ж, потрібно добре висипатися. Щоб повноцінно відпочити, доросла людина має спати щонайменше 7-9 годин, а діти – 9-10 годин.
