Вони вперше почули про скелетон після деблокади Чернігова, а тепер — представляють Україну на міжнародних змаганнях. Юні чернігівські спортсмени Павло Ткаченко, Євгенія та Антон Ковальчуки — члени юнацької збірної України зі скелетону. Вони тренуються вже третій рік і мріють про участь у Юнацьких Олімпійських іграх.
Скелетон — один із найшвидших та найнебезпечніших зимових видів спорту. Спортсмени розганяються та мчать льодовою трасою головою вперед на спеціальних санях, розвиваючи швидкість понад 130 км/год. Але для Павла, Євгенії та Антона це не лише спорт, а й виклик самим собі.
Дмитро Ткаченко, тренер юнацької збірної України зі скелетону:
Після того, як ми були в окупації, ми з тренером і президентом Федерації Михайлом Гераскевичем вирішили запропонувати дітям потренуватися на стадіоні Гагаріна. Там ми й відібрали юнаків, які зараз є членами збірної України.
Спершу це були лише тренування з бігу та силової підготовки. Але вже за кілька місяців спортсмени почали випробовувати себе на льодових трасах. Так, наймолодший член збірної Павло Ткаченко став рекордсменом, адже зміг спуститися з найскладнішої траси у світі.
Дмитро Ткаченко:
Павло — наймолодший скелетоніст у світі. Він став першим, хто в такому віці подолав топ-старт траси в Сігулді, Латвія. Але оскільки йому ще немає 13 років, він поки що не може виступати на міжнародних змаганнях.
Павло Ткаченко, скелетоніст, член юнацької збірної України:
Це дуже крутий спорт. Всі вважають, що він дуже небезпечний, але я люблю екстрим. На трек виходив, всі думали, що відбувається, ніхто нічого не розумів. А я дуже сильно радів, був дуже в шоці, що я це зробив. Я дуже мрію здобути золото на юнацьких Олімпійських іграх 2028 року в Італії.
Брат і сестра Ковальчуки познайомилися зі скелетоном на тренуванні, куди їх запросили після деблокади Чернігова. Для них це не просто спорт, а спосіб рухатися вперед після пережитих втрат.
Євгенія Ковальчук, скелетоністка, член юнацької збірної України:
Я не знала, що це таке. Думала, що це просто спуск з гірки. Але коли почала займатися, зрозуміла — це дуже складно. Це важка праця.
Під час облоги Чернігова ворог знищив їхнє житло. Саме спорт допоміг їм подолати труднощі та знайти новий сенс життя.
Антон Ковальчук, скелетоніст, член юнацької збірної України:
Це честь держави, за нас вболівають, ми маємо зайняти якомога вище місце. Їдеш на величезній швидкості і розумієш — це не просто спорт.
Збірна України — одна з наймолодших у світі, але її члени показують вражаючі результати. Євгенія Ковальчук цього року посіла 10-те місце на чемпіонаті світу в Санкт-Моріці.
Дмитро Ткаченко:
Наша мета — Юнацькі Олімпійські ігри 2028 року. Ми хочемо вибороти там призові місця.
Спорт допомагає дітям не лише здобувати перемоги, а й пережити війну. Адже тренування за кордоном дають їм можливість бодай на деякий час відволіктися від сирен та вибухів.
Дмитро Ткаченко:
Спорт відокремлює нас від війни. Діти знають, що таке сирена, літаки, бомби. Але там, на тренуваннях, вони думають лише про спорт і про досягнення своєї мети.
Юні чернігівські спортсмени долають не лише швидкість, а й обставини. Вони хочуть не просто змагатися, а прославляти Україну на міжнародній арені. І вони вже роблять це, перемагаючи у кожному тренуванні, у кожному старті, у кожному дні свого життя.