Міжнародний день шевця Олександр Блудчий святкує на своєму робочому місці. Добра половина життя пройшла тут, у майстерні, серед чоботів та черевиків. Чоловік зізнається ніколи б не подумав, що стане чоботарем, адже освіту він отримав зовсім за іншим фахом.
Професія чоботаря одна з найдавніших, хоча сьогодні попитом вона не користується. Адже потребує кропіткої праці та терпіння, розповідає Олександр Миколайович. За один день чоловікові надходить від п’яти до семи замовлень. Хоча зараз, у час пандемія, скрута не оминула і його.
Працює Олександр Миколайович разом зі своєю дружиною Надією, яка розділила з ним його професію. Тільки наполегливою спільною працею вони змогли прогодувати свою родину.
Олександр Миколайович займається не тільки ремонтом взуття, він розповідає , що у молодості полюбляв виготовляти взуття власноруч.
З приходом карантинних обмежень, чоботарям і зовсім приходиться не солодко. Велику сім’ю тяжко прогодувати самотужки. Найбільш “грошовими” днями для чоловіка були вихідні, проте з початку карантину вихідного дня все змінилось. Проте Олександр Миколайович не втрачає позитиву, професію свою любить та полишати не бажає, вірить, що карантин не вічний, і настане день, коли все закінчиться, а поки чоловік ремонтує взуття у своїй майстерні.
