Сьогодні на Чернігівщині попрощалися з трьома земляками – солдатами Володимиром Потапенко та Владиславом Ємельяненко і старшим сержантом Дмитром Біликом, які загинули на Донеччині.
Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.
Читайте також: Чернігів провів в останню путь воїна-земляка Олега Романюка, який загинув на Донеччині
Володимир Потапенко народився 11 червня 1980 року у Чернігові. Тут закінчив загальноосвітню школу №18, після чого вступив на навчання до Чернігівського кооперативного коледжу. Протягом життя працював торговим представником, а з початком повномасштабного ворожого вторгнення вирішив долучитися до 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.
На жаль, 12 серпня під час боїв в районі населеного пункту Кодема на Донеччині Володимир Потапенко загинув.
Сьогодні рідні та близькі, друзі та побратими Володимира провели його в останню путь, попрощавшись з Героєм-земляком у Катерининській церкві та поховавши його на кладовищі “Яцево”.
Дмитро Білик Анатолійович народився 27 березня 1985 року у місті Новгород-Сіверський. Його військовий шлях розпочалася ще у 2014-му році, коли він проходив службу в одному з підрозділів ДПСУ, а у 2016-му чоловік підписав контракт та долучився до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.
Після повномасштабного ворожого вторгнення Дмитро, будучи на посаді навідника зенітного артилерійського взводу, разом з побратимами з 1-ї танкової Сіверської бригади віддано захищав Чернігівщину від ворожої навали. Протягом цих місяців він мужньо продовжував захищати Україну, виконуючи бойові завдання та даючи гідну відсіч загарбнику. Але, на жаль, 15 серпня 2022 року життя Дмитра Білика трагічно обірвалося…
Сьогодні рідні та близькі востаннє попрощалися з ним, вшанувавши світлу пам’ять Героя-земляка та поховавши його на малій Батьківщині.
Владислав Ємельяненко народився 19 березня 1992 року в місті Семенівка Чернігівської обл. До оборонців України Владислав долучився у квітні цього року, службу проходив у 53-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого вогнеметника 2 відділення вогнеметного взводу роти РХБ-захисту.
На жаль, 12 серпня 2022 року під час боїв поблизу міста Вугледар на Донеччині Ємельяненко Владислав отримав вибухову травму. Поранення виявилися несумісними з життям. Вдома на нього чекали батьки, двоє дітей, сестра та брат…
Сьогодні вони разом з побратимами Владислава провели його в останню путь у рідній Семенівці, вшанувавши його світлу пам’ять та поховавши на місцевому кладовищі міста.
