Як правильно досліджувати, зберігати та просувати елементи нематеріальної культурної спадщини. Про шляхи й методи з працівниками та працівницями закладів культури й освіти Чернігова та Михайло-Коцюбинської територіальної громади говорили членкині експертної ради Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Валентина Дем’ян та Влада Литовченко. Обидві також є авторками тематичної монографії, у якій передусім пропонують заходи зі збереження і відновлення традицій, обрядів, звичаїв та ремесел, характерних для української нації.
– Фактично, нематеріальна культурна спадщина — це наше повсякденне життя, це наші традиції, спосіб життя, культурні простори — це все нематеріальна культурна спадщина. Це може бути мова. Наприклад, якісь діалекти, це може бути усна народна творчість, казки, прислів’я, це фольклор, це можуть бути ремесла. Тобто весь той прояв нашого життя, який втілюється через наші знання, уміння. Нематеріальна культурна спадщина має динамічний характер, вона змінюється. Наприклад, традиції, які практикували наші батьки, наші бабусі, прабабусі, пращури, вони можуть передаватися з покоління в покоління, набуваючи нових змін, нових форм, ми також приносимо свої знання, вміння в ці традиції, – розповіла голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Валентина Дем’ян.
–Чернігівщина багата на спадщину, як матеріальну, так і нематеріальну. Сьогодні в національному переліку, тобто державному реєстрі, який веде Міністерство культури та стратегічних комунікацій, 106 елементів з усієї України, і Чернігівщина представлена двома елементами. Тому, на мою думку, носіям та громадам треба звернути увагу на те, щоби більш активно займатися інвентаризацією, дослідженням своїх елементів і просуванням як до місцевих переліків, так і до національного, – зазначила членкиня експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Влада Литовченко.
Семінар складався з двох частин. Спочатку фахівчині поділилися сферами інтересів і компетенцій, власним досвідом та напрацюваннями, а згодом відповіли на запитання представників громад. Насамперед як ведеться робота із захисту проявів нематеріальної культурної спадщини.
–Усе це таке коло. Вийнявши один сегмент — збіднюється наша культура. Щоб наша культура була багатою, була цікавою, як вона є зараз, нам потрібно підтримувати тих людей, які практикують ці ремесла чи ці традиції, і стимулювати, щоб вони охороняли свою нематеріальну культурну спадщину через передачу знань, – зауважила Валентина Дем’ян, голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Також експертки надали практичні поради щодо внесення надбань до національного переліку, принагідно наголосивши: наш регіон має неабиякий потенціал для включення нових елементів.
–Нам треба просувати наше рідне — Чернігівське, наше надбання, нашу культурну спадщину. Вона надзвичайно багато й унікальна. Цей історизм сьогодні надзвичайно важливий, саме сьогодні, у період важкої боротьби з російським агресором, тому що ми маємо показувати, що в нас є своя власна історія, своє обличчя, – підкреслив начальник управління культури та туризму ЧМР Олександр Шевчук.
Як зазначив Олександр Шевчук, за підтримки членкинь експертної ради місто прагне правильно сформувати та подати своє унікальне надбання для внесення до реєстру, аби не лише підкреслити багатство культурного простору Чернігівщини та підсилити ідентичність регіону, а і зберегти традиції для наступних поколінь.
