Берег Стрижня, біля спортивної бази останні приготування перед запливами і перші спуски на воду. Попереду в цих дівчат і хлопців дистанції по 200 та 500 метрів на байдарках та каное, які вони подолають в памʼять про одного з тренерів-викладачів ДЮСШ “Україна”, веслувальника Дмитра Музирьова.
У 2022-му, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Дмитро служив у роті особливого призначення Нацполіції. 28-го лютого тримаючи позиції на підступах до Чернігова, внаслідок ворожого обстрілу правоохоронець загинув. Йому було 26 років.
Я впевнена, що незважаючи, де б він працював, і ким він був, він би взяв би зброю і пішов на захист, перш за все, нас, своїх батьків і своєї країни. І я знаю, що він такий став завдяки спорту, веслуванню, – говорить Тетяна Музирьова, мама захисника Чернігова, поліцейського Дмитра Музирьова.
Мама Тетяна Музирьова каже, це місце дороге їхній родині. Впродовж понад десяти років, відколи син побачив і закохався у драгонботи, а потім сів у каное, вони приходили сюди на змагання і тренування, ділили перемоги та поразки, переживали, підтримували. Як рідного виховували його і тренери школи. До подружжя Баранових Дмитро потрапив вже у юнацькому віці і став одним із кращих їхніх учнів.
Для нього спорт – це було все, все життя. Ми навіть його і не бачили вдома, бо він завжди був на річці, – каже мати Захисника.
Такі бувають один на мільйон. Він за короткий час виконав кандидата в майстри спорту, догнав всіх, хто перед ним займався по десять років. І ми бачили в нього задатки, що він дуже з дітьми дуже добре спілкується, вони його розуміють і він їх, і ми його давай підтягувати на останньому курсі на тренерську роботу нам на заміну, щоб перейняв нашу естафету. Ми були дуже раді, коли він погодився, допомагали йому. Таке, знаєте, кажуть, золоте дитя. Дуже шкода, що так все обірвалося. Зараз би він був тут, зі своїми хлопцями спостерігав, допомагав, – розповідає Ірина Баранова, тренерка Дмитра Музирьова.
Вони не тільки навчили Дмитра веслуванню, вони віддали йому свої педагогічні здібності, вони віддали свою любов, як синові, і навчили його бути людиною. І я пишаюся цим, – говорить Тетяна Музирьова.
Відкритий чемпіонат з веслування на байдарках та каное пам’яті захисника Чернігова Дмитра Музирьова проводиться у місті вперше. Цього дня він зібрав рідних і колег оборонця, викладачів, батьків та близько вісімдесяти учасників та учасниць – вихованців ДЮСШ молодшої вікової групи. Для декого з них це можливість добре потренуватися. Або ж показати і спробувати себе на змаганнях.
В’ячеслав, вихованець ДЮСШ “Україна”:
Дуже важко виступати тому що є дуже сильні суперники ну і займаюсь я мало дуже мало досвіду хочу зайняти перше місце для себе так тому що виїзних змагань вже тільки одні будуть і вони не дуже значимі.
Олександра, вихованка ДЮСШ “Україна”:
На скільки видів спорту я не ходила, то байдарка мені дуже подобається, я з радістю кожного ранку сюди ходжу. Я перемагала я зі старшою групою, третє, друге місце займала. Зараз я змагаюся зі своїм роком, то думаю що перше місце я виграю.
Крім можливості жити і займатися улюбленою справою у рідному місті, Дмитро лишив по собі човен, про який довго мріяв. Тепер на ньому вчаться сідати за весла наступні покоління спортсменів і спортсменок.
Наше покоління повинно пам’ятати і розуміти, завдяки кому ми сьогодні маємо можливість проводити змагання, взагалі, спокійно існувати і жити на нашій землі, – пам’яті таких людей, як був Дмитро, – каже Ігор Григорʼєв, директор ДЮСШ “Україна”.
