– Це була людина, яка ніколи ні на що не жалілася. Він був настільки позитивним, якщо в нього були проблеми, про це ніхто не знав. Він сказав: я піду захищати свою країну і свою родину. І він для мене герой.
Таким чернігівська волонтерка Оксана Шара запамʼятала свого брата Василя, який пішов на війну добровольцем і повернувся на щиті восени 2023-го. Тоді їхній родині довелося пережити втрату близької людини вже вдруге: інший її двоюрідний брат, який з повномасштабним вторгненням росії став на захист до сил ТРО, загинув за трагічних обставин. Тут же до самого моменту прощання пройшли і через пошуки як безвісти зниклого, і через очікування, і судово-генетичну експертизу.
– Мама Василька з його дружиною пішли в ТЦК і в усілякі органи, щоб це оформити документально, і я до них доєдналася, коли ми пішли писати заяву про безвісти зниклого і на експертизу ДНК. Я тоді була з ними, вони вже були в стані, тому що не може писати, не може нічого говорити. Я всі заповнила документи Потім було вже дійсно підтвердження, що це він, що знайшли, і був процес опізнання, – розповіла Оксана Шара.
Каже, поруч із родиною на всіх етапах були співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
– Я їм дуже вдячна за те що вони супроводжували від цього моменту і до моменту вручення матері прапора на цвинтарі. Це настільки підтримало, – зазначила Оксана Шара.
Саме ТЦК тримають постійний контакт із військовими частинами, дізнаються від них про смерть, зникнення безвісти або взяття у полон захисника чи захисниці, або ж перевіряють інформацію про їхній статус за зверненням рідних, якщо зв’язок з військовослужбовцем чи військовослужбовицею було втрачено. Першими сповіщають близьких, допомагають з похованням і всіма бюрократичними процедурами.
– Спільно з нашим психологом, із залученням органів місцевого самоврядування, обов’язково медиків ми залучаємо, тому що це дуже такі болючі новини, приїжджаємо до місця проживання, там сповіщаємо сім’ю, приносимо свої співчуття . З цього моменту повністю супроводжуємо їх: на моменті опізнання тіла, на моменті оформлення документів, на моменті закупки ритуальних всіх приналежностей для того, щоб людина в цьому стані вона не розгубилася і це все знала, – розповів представник Чернігівського ТЦК та СП Олександр.
В день, коли прощалися з братом Оксани, хоронили ще трьох бійців. Каже, все, починаючи від домовленості зі священником, перевезень, проведення церемоній – було максимально зорганізовано, аби рідні та всі, хто прийшов провести захисників в останню дорогу, могли зосередитися на вшануванні пам’яті.
– Ті хлопці з ТЦК, які супроводжували нас, вони всі були в місцях бойових дій, і вони не просто так відсиджуються там на теплому місці. Я їм ще тоді задала таке питання, кажу: ви можете мені відповісти на одне єдине питання, як ви це витримуєте? Це просто титанічна робота. Одне поховання пережити це великий стрес, а отак постійно, постійно, і зберігати при цьому холодний розум, і розуміти, куди, кого направити, як, щоб ніде не схибити. Все рівно вони це все пропускають крізь себе, – сказала пані Оксана.
– Коли поховання проходить, просимо, щоб вони, коли повністю оформили всі документи – свідоцтво про смерть, про довідки про поховання, вони зверталися до територіального центру комплектування для того, щоб далі оформлювати відповідні грошові допомоги, які визначені законодавством. Після цього ведемо тісну роботу з військовими частинами для отримання всіх відповідних документів, а також спілкуємося вже з родичами, намагаємося їх підтримувати постійно, тобто завжди даємо свої особисті номери телефонів, родичі можуть телефонувати і вночі, і ввечері. Тобто, 24/7 повністю з ними працюємо, – відповів представник Чернігівського ТЦК та СП Олександр.
Мова, зокрема, про матеріальну допомогу на поховання і компенсацію відповідних витрат, а також одноразову грошову допомогу членам сімей військовослужбовців, загиблих в період дії воєнного стану у розмірі 15 млн гривень від держави. Відправною точкою в процесі її отримання також є ТЦК та СП, що мають роз’яснити весь алгоритм дій. Крім того, Міністерством у справах ветеранів та Міноборони України розроблені уніфіковані детальні покрокові інструкції з переліком документів, які і куди потрібно подати, хто має право на отримання коштів і як вони розподіляються між отримувачами, і власне порядком виплат. Але на цьому підтримка родин не закінчується.
– Залучаємо їх на всі свята, які є, наприклад, день матері, або день захисту дітей, або 1 вересня – ми максимально з волонтерами працюємо в цьому напрямку, щоб цих дітей не забували, щоб сім’ї не забували. По-перше і їм психологічно краще, що їх хтось підтримує ззовні, і так ми в принципі показуємо статус, що в територіальних центрах комплектування також працюють люди, – зауважив Олександр.
