– Зупинись, придивись і побачиш, що тут скарб цілий, який треба берегти, – зазначила доцентка кафедри туризму НУ «Чернігівська політехніка» Наталія Алєшугіна
Врятувати дерев’яну архітектурну спадщину міста та дати їй нове життя. У національному університеті «Чернігівська політехніка» презентували краєзнавче видання «Домове різьблення Чернігова: каталог візерунків». Його авторки — Наталія Алєшугіна та Олена Зеленська — зібрали та систематизували типові місцеві візерунки пропильного, а також декілька зразків обʼємного різьблення. У каталозі їх представлено понад 200.
– Ми їх систематизували за елементами, де вони використовуються: підзори, причелени, фризи, сандрики, рушники й так далі. Також ми їх розмістили за схожістю і у порядку ускладнення. Біля кожного є адреси, де можна зустріти, подивитися вживу, – пояснила Наталія Алєшугіна.
Бажання працювати задля збереження дерев’яної архітектури міста, а відтак і задум створити видання, зʼявився в науковиць під час роботи над проєктом «Чернігівське узороччя: краса, що зникає» — альбомом світлин будинків із мереживом — у 2015–2016 роках.
– У нас у Чернігові є багато відомих туристичних родзинок. Це наші церкви, п’ять церков домонгольської епохи, і всі інші архітектурні принади, які ми з вами чудово знаємо. Але не менш важливою родзинкою, яка складає також неповторний шарм нашого міста Чернігова, є дерев’яне мереживо, – підкреслила завідувачка кафедри туризму НУ «Чернігівська політехніка» Олена Зеленська.
– Хочемо, щоб люди теж звернули увагу на цю сторінку нашої спадщини, прикрашали свої будинки, відбудовували, робили красивими наші вулиці, привабливим наше місто, – зауважила доцентка кафедри туризму НУ «Чернігівська політехніка» Наталія Алєшугіна.
Чернігівське дерев’яне мереживо — унікальне свідчення архітектурної майстерності зламу XIX–XX століть, розповідають науковиці. Однак багато історичних будівель, що колись мали неповторний вигляд та декоративні елементи, втрачено. Значних збитків деревʼяній спадщині Чернігова завдали бомбардування під час Другої світової війни, а чимало напівзруйнованих будинків розібрали на дрова за німецької окупації та в повоєнні роки. Нині ж у Чернігові приблизно 250 прикрашених різьбленням осель, які розташовані в різних районах міста. Однак у лютому-березні 2022-го старовинна архітектура, що збереглася, зазнала додаткових пошкоджень.
– 66 %, приблизно ⅔, зберігаються в цілком задовільному стані. Але попри таку, нібито з першого погляду, оптимістичну статистику, не треба занадто радіти, адже дуже швидко вони переходять у другу категорію, тобто до занедбаного стану, або взагалі до зникнення. Й особливо це притаманно тим будинкам, у яких не живуть господарі. Практика європейських міст також показує, що ці будинки мають десь використовуватися. І дуже класно, якщо вони використовуються саме в туристичній сфері, – розповіла завідувачка кафедри туризму НУ «Чернігівська політехніка» Олена Зеленська.
Вагомий внесок у збереження та відновлення архітектурного образу міста роблять волонтери «Дерев’яного мережива Чернігова». Це громадський проєкт, автором ідеї та керівником якого є Станіслав Іващенко. Одним із головних напрямів діяльності ініціативи є фізичне відновлення мережива на старовинних будинках. Перед тим, як прикрасити будівлі, візерунки проходять декілька етапів створення. Спочатку майстри розробляють 3D-моделі орнаментів, які потім вирізають на верстаті. Із цим команді проєкту допомагають потужності університету. Готові ж елементи фарбують і прикріплюють. Не припиняється робота волонтерів і в часи повномасштабної війни.
– Як людина представляє свій рід, так і старі будинки — це як дідусі, які розповідають нам, як було, як жили і хто ми власне є. Наприклад, майстерність майстрів Сіверщини в дерев’яній обробці, вона доволі легендарна, і будинки це афішують. Зараз у нас у планах доробити будинки, які ще не закінчені: на Хлібопекарський, на Василенка й будинок на Шевченка, навпроти стадіону, це бібліотека. Там буде йти в цьому році, сподіваюся, активна бурхлива робота. І ще є три нові об’єкти, які на нас чекають. Тут поки деталей особливо не буду розкривати, але вони досить вражаючі візуально, – каже волонтер проєкту «Деревʼяне мереживо Чернігова» Олександр Пильник.
А ось тим, хто прагне самостійно прикрасити свій будинок мереживом, у нагоді стане видання «Домове різьблення Чернігова: каталог візерунків», йшлося на презентації. Книга призначена не лише для майстрів та аматорів різьбярства, а і для звичайних чернігівців, що зацікавлені місцевими традиціями та ремеслами. Видання буде у вільному доступі в інтернеті. Друковану ж версію подарують бібліотекам міста.
