На Чернігівщині провели в останню путь 4-х військових— Віктора Тичинського, Олександра Жеребкова, Володимиа Макаренка та Віктора Гончарова.
Солдат Віктор Тичинський народився 05.09.1984 року в селищі Побузьке Кіровоградської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Після школи закінчив Улянівське професійно-технічне училище за спеціальністю “газоелектрозварювальник”.
Чоловік проходив строкову службу у місті Яворів Львівської області. Після служби працював за спеціальністю. В лютому 2023 року служив у складі одного з підрозділів військової частини А7293 на посаді стрільця-снайпера.
Загинув 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
Попрощалися з військовим та поховали його у селі Бригинці Бобровицької громади, де він останні роки проживав.
Молодший сержант Олександр Жеребков народився 23.11.1994 року в селі Кобижча Бобровицької громади, де і проживав. Навчався в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Мринського професійно-технічного училища, яке закінчив у 2013 році, опанував професію “електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. Після навчання працював в Бобровицькому РЕМі електромонтером.
З 2015 по 2016 роки проходив строкову військову службу в Національній Гвардії України. Потім працював охоронцем на підприємствах. У вересні 2022 року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4355 на посаді командира аеромобільного відділення.
У січні 2023 року, захищаючи Соледар, отримав осколкові поранення від ворожого обстрілу, але після проходження реабілітації знову повернувся захищати Україну на Бахмутському напрямку.
Загинув 9 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл.
Вдома на нього чекали батьки та сестра.
Попрощалися та поховали Олександра в рідному селі..
Солдат Володимир Макаренко народився 15.03.1981 року у Бобровицькій громаді, де і проживав. Навчався в Щаснівській загальноосвітній середній школі, потім вступив у Царичанське тракторне училище Дніпропетровської області. До 18 років був пастухом в колгоспі “Маяк” в Чернігівській області.
У 1999 розпочав проходження строкової військової служби. Після демобілізації, почав працювати в ТОВ “Земля і Воля”. У 2015-му році брав участь в антитерористичній операції на сході держави, після чого продовжив працювати трактористом в ТОВ “Земля і Воля”.
У січні цього року став на захист Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді стрільця-санітара.
Загинув 14 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Вдома у нього залишилась мама.
Попрощалися з воїном та поховали його у селі Щаснівка Бобровицької громади.
Старший лейтенант Віктор Гончаров народився 22.02.1968 року в селищі Понорниця на Коропщині. До початку повномасштабної війни працював футбольним тренером у Понорниці. Мав п’ятеро дітей, троє з яких шкільного та дошкільного віку. Був депутатом Новгород-Сіверської районної ради восьмого скликання.
Після 24 лютого 2022 року сформував та очолив місцеву територіальну оборону. Під його керівництвом була організована робота блокпостів та підготовлені окопи й бліндажі. Далі захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4784 на посаді командира механізованого батальйону.
Загинув 24 липня 2023 року на Харківщині.
Попрощалися та поховали Віктора в селищі Понорниця.
За інформацією Чернігівського обласного ТЦК та СП.
