17 липня Чернігівщина провела в останню путь військовослужбовців, які загинули під час виконання бойових завдань на Запоріжжі та Донеччині.
Старший солдат Володимир Коток народився 20 липня 1979 року у селі Краснопілля Коропської громади. Закінчив місцеву школу. Мріяв про професію педагога — пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті.
Проходив строкову військову службу. Після цього працював в “Газбудсервіс”, далі — на будівництві в Коропі, де і проживав.
У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взводу.
Загинув 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині служить на Донеччині.
Попрощалися та поховали військового в його рідному селі.
Солдат Вадим Харченко народився 30 вересня 1986 року у селі Тарасівка Коропської громади. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України.
Спочатку служив у складі одного з підрозділів ТрО Києва, потім — у військовій частині А7295 на посаді водія мінометного розрахунку.
Загинув 13 липня 2023 року під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини.
Вдома залишилися батьки та двоє старших братів, які нині також обороняють Україну.
Попрощалися з воїном у рідному селі та поховали на місцевому кладовищі.
Солдат Олександр Матюха народився 21 липня 1980 року в місті Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ №3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю “слюсар з ремонту легкових автомобілів”.
Проходив строкову службу, після якої працював в ПП “СЛАВ ПРО ВУД” заточувальником деревообробного інструменту.
У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапив до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом — командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007.
Загинув чоловік 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Вдома на нього залишилися мати, дружина та донька.
Попрощалися з воїном та поховали його на Корюківщині у селі Гуринівка.
Солдат Дмитро Юрченко народився 28 листопада 1994 року в селі Димерка на Чернігівщині. Закінчив місцеву середню школу. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році.
Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України.
Спочатку боронив Чернігівщину у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК.
Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті Чернігівського району.
За інформацією Чернігівського обласного ТЦК та СП.
