Подарували меблі та комп’ютери для дитячої книгозбірні, розповіли про волонтерську діяльність та запевнили у всебічній підтримці України. У Центральній міській бібліотеці імені Коцюбинського відбулася зустріч із літераторами й волонтерами з Литви. Саме за їхньої ініціативи торік восени Літературний фонд Спілки письменників Литви став справжнім хабом для збору коштів та допомоги українцям. Координаторкою ініціативи є письменниця, перекладачка, членкиня Українського ПЕН Катерина Міхаліцина. З литовцями жінка познайомилася ще декілька років тому на перекладацьких семінарах, проте з початком повномасштабної війни їхня взаємодія перейшла з творчого рівня на волонтерський.
– Ця ініціатива почалася в жовтні 2022-го. Це, власне, Лаурінас Каткус — йому прийшла ця думка до голови. Він хотів приїхати до України побачити, що тут відбувається, як це відбувається, пережити і відчути, щоби про це потім написати як поет, можливо, есе, можливо, щось більше. А коли він про цю ідею прокомунікував зі своїми колегами, Марюсом Бурокасом, теж поетом, перекладачем і Донатасом Петрошюсом, який так само есеїст, поет, вони вирішили, що просто поїхати, відчути — це важливо, висловити підтримку, там, де це можна особисто — це важливо, але підтримка може набувати й має набувати цілком матеріальних форм, – розповіла письменниця, перекладачка Катерина Міхаліцина.
Народ Литви підтримує Україну в протидії російській агресії ще з 2014 року, проте після повномасштабного вторгнення рівень допомоги значно зріс. Литовці створили багато благодійних організацій та ініціатив: приймають у себе біженців, передають гуманітарну допомогу, а також купують байрактари, автівки та радари для наших військових.
– Це почалося само собою з початком цієї жахливої війни. Ви знаєте, як і більшість людей у Литві, я передавав гроші в різні благодійні фонди, а потім ми поговорили з друзями, що можемо зробити власну ініціативу. Я дуже радий, що багато людей: письменники, художники, читачі, бібліотекарі — відгукнулися. Допомога продовжується — і це дійсно викликає в мене гордість і радість за співвітчизників. Єдине побоювання, що вона піде на спад, ви знаєте, що люди трохи втомлюються від таких речей. Але поки що це не так. Люди розуміють, що підтримка важлива й долучаються до неї, – зазначив литовський письменник і волонтер Лаурінас Каткус.
Завітали гості не з порожніми руками. Дитячому коворкінгу Бібліотеки імені Довженка, який сильно постраждав після ракетного удару, передали комплект стільчиків, різнокольорові пуфи, набори із шахів та ноутбуки.
– Ми з Оленою Сльозкою контактували перед тим, ми були в найбільшому контакті. Я прийшла, прямо спитала: що вам потрібно, чим вам зараз можна підняти бойовий дух, але так от, реально. Вона назвала цей дитячий хаб, який був зруйнований і дуже хочеться повернути, зокрема, у символічному сенсі, бо це про дітей, про майбутнє, бо це, власне, робота на майбутнє, – підкреслила Катерина Міхаліцина, письменниця.
– Я дуже вдячна Литві, громадянам Литви, волонтерам і, звісно, нашим сьогоднішнім гостям, за увагу до нашої країни, підтримку, величезну підтримку й за подарунки, – подякувала директорка Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи Ганна Пушкар.
Завдяки допомозі Літературного фонду Спілки письменників Литви вже придбали три автомобілі, медичні засоби, прилади нічного бачення, саперні лопати та багато інших необхідних для ЗСУ речей. Також благодійники передали дитяче харчування, засоби гігієни та приладдя для малювання до прифронтових Херсона та Нікополя. Допомагати українцям литовські партнери планують і надалі.
