У суботу, 26 листопада чернігівці запалили свічки пам’яті на згадку про мільйони жертв Голодомору 32-33 років і штучних голодів 20-х і 40-х, спричинених комуністичним режимом тодішнього радянського союзу. Біля П’ятницької церкви під час меморіального заходу згадали тих, хто помер в жорстких муках від голодної смерті. І о 16-й годині вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання разом з усією країною.
Настоятель кафедрального храму Святої Катерини отець Роман (Кіник) відправив заупокійну літію за безневинними жертвами голоду. Історики кажуть, в межах сучасної Чернігівської області з листопада 1932-го по липень 33-го від голодної смерті померло від 230 до 270 тисяч людей. Найбільше постраждала лісостепова частина області, Прилуччина, Ніжинщина.
Також постраждали колишній Семенівський і Новгород-Сіверський райони. Там встановлювали так звані «чорні дошки», що означало повну ізоляцію та позбавлення будь-якого постачання, вивозили продовольство. Люди вмирали від дистрофії, поганої їжі, хронічних хвороб, які загострювалися під час голоду. Постраждав від Голодомору 1932-1933 років і Чернігів.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду. Очевидні паралелі між штучними голодоморами минулих років і цинізмом нинішньої війни відзначив Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко. Сьогодні важлива жива пам’ять про всіх жертв.
Хоча правда про Голодомори довгий час замовчувалася, але у свідомості кожного українця і українки вони залишили відбиток назавжди. 17 країн світу уже визнали ці трагічні події геноцидом українського народу.
