Йому 37, а їй 33 і вони сповнені надій. Максим і Аліна разом уже 11 років. Одружилися 8 років тому. Самотужки збирали гроші на власне весілля і тепер щасливі в шлюбі.
Молоді люди познайомилися через інтернет. Хоча обоє, маючи порушення зору, перебували на обліку в організації Українського Товариства сліпих. Тепер це не лише місце їхньої першої зустрічі, а й самореалізації та взаємодопомоги.
5 років тому вона підтримала рішення чоловіка подати свою кандидатуру на голову правління організації. Тоді підопічні УТОСу одностайно проголосували «за» Максима Гоцало.
Організували дозвілля. В клубі діє ансамбль художньої самодіяльності «Полісяни». До карантину підопічні брали в ньому активну участь, грали в шахи й шашки, проводили концерти. Керівник намагається всілякими способами допомогти людям з інвалідністю, кажуть в організації.
Спільно із благодійниками вирішують питання соціального й правового захисту людей з порушенням зору. Макисм Гоцало входить у комітет доступності при ОДА. Вже є перші позитивні напрацювання.
Співпрацюють з громадськими організаціями та волонтерами. Особливу підтримку надає міське об’єднання «Шанс». Завдяки «Бюджету участі» втілювали разом програму «інклюзивний туризм», подорожували Чернігівщиною. До міжнародного дня людей з інвалідністю підопічні отримають важливі пристрої.
Нині турбує питання подальшого фінансування організації, так як такі товариства держава вагається включити в бюджет на наступний рік. Але молоді люди сподіваються на здоровий глузд можновладців. І не сидять, склавши руки. Він донедавна очолював у місті футбольну команду людей зі зниженим зором, а вона реалізує себе в творчості. Аліна займається виготовленням сувенірів із бісеру та мила.
Жінка підготувала колекцію новорічних символів. Показує витвір своєї фантазії.
Жити повноцінним життям – таке завдання на щодень ставлять перед собою закохані.
Коли є любов, усі проблеми відходять на другий план, впевнені Аліна й Макисм. Головне, кажуть, бути разом.
