Нова сторінка в історії чернігівського боксу. На чемпіонаті світу в Ліверпулі Данило Жасан здобув історичну «бронзу», а Павло Іллюша зупинився лише за крок від п’єдесталу.
Данило Жасан – боксер:
По-перше, хотілося б висловити слова вдячності нашим захисникам, які дають нам можливість займатися, прогресувати, показувати український бокс на світовій арені. А саме чернігівський бокс.
Ця бронза – єдина медаль в активі української збірної і перша медаль такого рівня для області. Серед двадцяти українських спортсменів та спортсменок саме двоє чернігівців змогли пробитися до топ-вісімки світу. Шлях до світового чемпіонату був довгим і виснажливим, а в його основу лягла важка праця. Чернігівські хлопці мали всі шанси на високі п’єдестали.
Андрій Корець – тренер з боксу:
Я був впевнений, що буде дві нагороди. Максимум хотілося двох чемпіонів. Щось трохи склалося, можливо, не так, як хотілося. Напруга дуже велика була. Хлопці відчули це в перших боях, в перервах між боями. Дуже високий рівень, там 68 країн-учасників з усього світу. І бокс зараз виріс, навіть ті країни, які були раніше не дуже сильні, зараз таких уже майже нема.
Для кожного бійця турнір – перевірка не лише фізичних, а й моральних якостей. Для Павла Іллюші мрія про медаль обірвалася у чвертьфіналі, але його виступ став справжнім свідченням потужності чернігівської школи боксу.
Павло Іллюша – боксер:
Чемпіонат світу дійсно був на високому рівні. Кожна країна може показувати дуже гідний результат. Тому на кожен бій налаштовувались дуже серйозно, суперники дуже сильні. Ми були налаштовані на золото. Десь чогось не вистачило, але над цим треба працювати та ставити тільки краще.
Настанови перед боєм та аналіз після, Данило Жасан розповів про що говорив йому Олександр Усик.
Данило Жасан – боксер:
Дуже приємно було бачити Усика. Він підходив перед поєдинком. У нього була одна така порада, настанова. Каже: “Дуже сильно бий по животу”.
До останнього вірили в золото, каже Тетяна Жасан. Найбільші вболівальники Данила, його дружина й маленька донька.
Тетяна Жасан – дружина боксера:
Емілі у нас дитинку звуть. Вона теж дивиться. І так каже: “Тато, тато”.
Я вірила. В мене не було сумнівів взагалі. Ну, якось, напевно, цей найважливіший у нього бій такий світовий і далі будуть ще кращі, але в мене такий був спокій. Я думаю: я впевнена в ньому, що він виграє. Бо він знає, чого він хоче досягти і знає свої цілі.
Чемпіонат світу довів – чернігівські боксери гідні супротивники з перспективою росту. Попереду у Данила та Павла – багато роботи і змагань. Адже справжня мета – олімпійське золото.
Ніна Лемеш – голова обласного осередку НОК України:
Ми – прикордонна область, нам треба перемога. Я хочу вам побажати, щоб в вашій голові з’явилась конкретна сіль – олімпійська медаль.
Історія бронзи вже написана. Попереду – шлях до золота.
