105 років тому, 22-го січня 1919-го, на Софійській площі в Києві був проголошений Акт Злуки між Українською та Західно-Українською Народними Республіками — століттями розділеними частинами єдиної України. Цього ж дня, роком раніше, IV Універсалом Українська Центральна Рада проголосила незалежність УНР. Ці події стали фундаментальним етапом державотворення та спростовують численні пропагандистські наративи, зокрема про те, що вперше українські території об’єднав Йосип Сталін.
– 1 грудня 1918-го року у Фастові був підписаний між урядами Західноукраїнської Народної Республіки й Української Народної Республіки, тобто Директорій, передвступний договір про об’єднання двох держав. І вже 22-го січня 1919-го року проголошення Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, причому наступного дня на засіданні, 1-му засіданні Трудового конгресу України — це парламент — одноголосно це було ратифіковано, і там була чернігівська делегація, яка мала б бути 54 людини, то там було не більше, ніж два десятки. Чому, тому що в цей час йшов наступ червоної армії, й 12-го січня вони вже захопили Чернігів, – розповів історик, представник Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
За кілька тижнів після проголошення Акту Злуки більшовики захопили й Київ, поляки зайняли Східну Галичину, а Чехословаччина взяла під контроль Закарпаття. І хоча наші війська контрнаступали та звільняли території, у результаті Україна знову опинилася під окупацією — УНР під радянською, а ЗУНР поділили між Румунією, Чехословаччиною та Польщею. Та навіть попри це, українці щодуху прагнули повернути вільну, а, головне, єдину державу. Аби обговорити питання консолідації української нації сьогодні, коли ми вчергове змушені боротися за свою незалежність, напередодні Дня Соборності історики, співробітники музеїв, представники Українського інституту національної пам’яті та студентства зібралися в бібліотеці імені Русових на круглому столі «Наша єдність — наша зброя!».
– У нас традиційний, до речі, захід, який присвячений епохальній події в історії України, а саме Дню Соборності, або єдності української нації. І, звичайно, на сучасному етапі це найбільш актуально в умовах російсько-української війни. Тим більше, що крім Дня Соборності, ми сьогодні також будемо говорити про бій під Крутами на Чернігівщині, який також є знаковим, як приклад жертовності заради української держави, заради української нації, – зазначив кандидат історичних наук, завідувач кафедри Північноукраїнського інституту МАУП ім. Героїв Крут Павло Ямполець.
Говорили про різні віхи боротьби за державність, зокрема, Злуку УНР і ЗУНР, подвиг Героїв Крут, а також наративи російської пропаганди. З подій минулого необхідно робити висновки, переконані організатори, тож на круглий стіл запросили і студентів чернігівських вишів.
– Їм треба надати той вектор, який потім стане і для них важливим у житті, щоб вони самі вели вже в майбутньому наступні покоління. Й українська нація не просто виживала, не просто збереглася, а мала майбутнє, – підкреслив Павло Ямполець, кандидат історичних наук, завідувач кафедри Північноукраїнського інституту МАУП ім. Героїв Крут.
– Важкий для України час, криза рашизму, і я думаю, що дуже важливо говорити про єдність нашого народу насьогодні. Мені це цікаво вивчати, тому що я є громадянкою України і вважаю, що варто виховувати в маленьких і дорослих українцях патріотизм, – каже студентка Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут Єлизавета Варсегова.
Згуртованість українців — важливий чинник протидії агресору, тому необхідно вивчати та популяризувати історичну правду. Додамо, уперше День Соборності відсвяткували в 1939-му році в Хусті, столиці Карпатської України, тодішньої чехословацької автономії. У часи Незалежності День Соборності почали офіційно святкувати після Указу Президента у 1999-му.
