Новини

В Україні згадують жертв Корюківської трагедії

77 років тому нацисти стратили 7000 мирних українців у Корюківці на Чернігівщині.  Корюківська різанина 1-2 березня 1943 року була однією з найстрашніших трагедій Другої Світової війни. Тоді нацистські каральні загони перебили майже сім тисяч українців «для повчання совєтів».

Завдяки своєму природного ландшафту і клімату Чернігівщина була дуже приваблива для радянських партизан. Рясні і густі ліси були ідеальним місцем для розташування численних, добре засекречених польових таборів і баз. Саме тому партизанський рух в цьому регіоні був добре розвинений і вельми багаточисельний.

 У кінці лютого 1943 року радянські партизани напали на гарнізон в селі Корюківка на Чернігівщині. Вони розгромили комендатуру і увірвалися до в’язниці, з якої витягли кількох полонених партизан і їх рідних. Але вже на наступний день, у відповідь на зухвалу диверсію, до Корюківки почали стягуватися підрозділи СС, польових жандармів і 105-ї угорської легкої дивізії.

 1 березня нацисти зігнали селян Корюківки в найбільші будівлі в центрі села. Звідти їх партіями, по кілька десятків, виводили на розстріл. Дехто з корюковчан намагався сховатися в своїх будинках – тоді карателі почали підпалювати будівлі. Поблизу села розгорнулося справжнє полювання – жителів Корюківки шукали в сусідніх хуторах та страчували.

 За два дні нацисти спалили, розстріляли і забили на смерть майже сім тисяч українців. Під вечір 2 березня саме село згоріло дотла. Бійня в Корюківці стала наймасштабнішою нацистською каральною операцією в Європі за весь час Другої Світової війни.

 Після закінчення Другої Світової війни і визволення України, радянська влада старанно замовчувала факти про бійню в Корюківці. Адже цієї трагедії можна було уникнути – партизанське з’єднання Федорова, яке діяло в районі села, було вдесятеро більше за всю групу каральних нацистських підрозділів, які вбивали корюковчан.

 Більш того – знаючи про те, що нацисти використовують правило «десять смертей за одного німця», партизани навіть не намагалися приховувати свої дії, регулярно залишаючи тіла нацистів на місці вбивства. Справа в тому, що Йосип Сталін був зацікавлений в тому, щоб українці якомога швидше забули про звірства радянського НКВС і жахливої трагедії Голодомору.

І каральні операції Рейху прекрасно підходили на роль нового жаху – тому партизани часто провокували нацистів і не намагалися рятувати мирних жителів, вважаючи за краще тільки мститися за них.

 У Корюківці пам’ять жертв жахливої різанини вшановують щорічно 1 березня. На місці трагедії було встановлено пам’ятний знак.

Comment here