Більше 60% жителів міста, оцінюючи ситуацію в країні і місті, вважають, що справи і в Україні, і у місті йдуть у правильному напрямку: 67% говорять про правильний напрям розвитку справ в Україні, 63% – у місті. Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування серед чернігівців 10-18 грудня. Методом особистого інтерв’ю опитали 1000 респондентів віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Похибка не більше 3,1%.
Дивіться також: Гуманітарка та виїзд чоловіків за кордон: ТСК ВРУ виявила порушення законодавства Чернігівською ОВА
Результати опитування також показали, що абсолютна більшість мешканців Чернігова впевнені, що Україна зможе відбити напад росії (93%), ще 4% – не змогли відповісти, й лише 3% сумніваються у перемозі України.
63% мешканців міста переконані, що відновлення дружніх відносин українців з росіянами ніколи не буде. Ще чверть припускають що відновлення стосунків може бути лише за 20-30 років, і ще 6% – думають, що це буде за 10-15 років, і лише 3% бачать можливим відновлення дружби вже у найближчі роки (таких більше серед старшого й біднішого населення).
Роботою мера Атрошенка задоволені 83% чернігівців, 11% – не задоволені, 6% не змогли дати йому оцінку. Роботою міської ради Чернігова задоволені 65%, 13% – не задоволені – 13%, не змогли оцінити – 23%. Роботу Чернігівської ОВА оцінили майже так само: 60% задоволені роботою, 20% – не задоволені, і 20% – не змогли оцінити.
Роботою місцевої ТРО також задоволені більшість мешканців: 73% задоволені, 10% – не задоволені і 16% не змогли дати оцінку. Серед міських служб найкраще оцінили комунальні установи: 82% задоволені їх роботою і лише 13% – незадоволені. Роботою громадського транспорту та медичних закладів міста задоволені трохи менше: задоволені – близько 70%, не задоволені – 13-17% і приблизно ж стільки ж не змогли відповісти. Роботою поліції задоволені 62%, не задоволені – 16%, не змогли оцінити– 22%. Функціонування освітніх закладів в умовах війни 55% опитаних оцінили позитивно, 15% – незадоволені ними, ще третина не змогли надати відповідь на це питання.
Абсолютна більшість містян задоволені якістю прибирання міста (92%), й лише 4% – не задоволені. Щодо інших напрямків роботи влади думки розділились: допомогою по відновленню житла задоволені– 40%, не задоволені – 26% не можуть її оцінити – 33%; матеріальною підтримкою мешканців також задоволені близько 40%, а біля 30% – не задоволені та стільки ж не дали відповідь. Організацією бомбосховищ задоволені лише третина, а половина мешканців міста не задоволені.
Серед представників місцевої влади найбільш позитивне ставлення мешканці міста висловили щодо мера міста Владислава Атрошенка: 81% позитивно ставляться до нього, 10% – негативно. Переважно з початку війни ставлення містян до мера Атрошенка або покращилось або не змінилось: 36% говорять про покращення ставлення, 51% – що нічого не змінилось і лише у 9% ставлення до мера за час війни погіршилось.
До голови ОВА В’ячеслава Чауса позитивне ставлення мають 47% чернігівчан, 29% – негативне, 21% – не надали відповідь й 3% – не чули про нього. До секретаря міськради Олександра Ломако 45% ставляться позитивно, 11% – негативно, 20% – не визначились і 24% – не знають його. Найменше знають голову Чернігівської обласної ради Олену Дмитренко: 65% – не знають, 20% – не змогли дати відповідь. 12% ставляться до неї позитивно і 3% – негативно.
31% мешканців міста перебувають у напруженому емоційному стані, 33% – у середньому напруженні і ще 34% – мають спокійний стан. Більш спокійними вдається залишатись молодшим мешканцям, більш забезпеченим, а також чоловікам.
Більше половини чернігівців мають близьких родичів, які служать на війні. 12% зазначили, що втратили когось з близьких родичів (чоловік/дружина, батьки, діти) внаслідок війни. Серед тих, чиї рідні воювали на фронті, про втрату близької людини говорять 16%.
53% мешканців Чернігова покидали свою домівку під час війни. Більшість з них виїжджали або в інший населений пункт Чернігівської області (45%), або у іншу область в межах України (44%). Лише 9% з них їздили за кордон. Більш забезпечені частіше виїжджали в інші регіони, а менш забезпечені – залишались частіше в межах області. Загалом серед молодших респондентів та жінок більше тих, хто залишав Чернігів під час війни.
78% мешканців Чернігова планують залишатись у місті навіть у випадку погіршення ситуації з електропостачанням, водою або теплом, лише 12% планують поїхати і 10% не знають що робитимуть. У випадку загострення військових дій поблизу міста/області також більшість чернігівчан збираються бути вдома: 70% – залишаться, 15% – збираються їхати, і ще 15% – не можуть поки визначитися. Загалом більш схильні до виїзду жінки, молодші, а також ті, хто вже залишав місто під час війни. Водночас, навіть серед тих, хто вже раніше виїжджав з Чернігова на під час війни, більше 70% згодні залишатись без комунікацій та більше 50% – у випадку погіршення безпекової ситуації.
Загалом 75% жителів Чернігова оцінюють його як безпечне місто для проживання: 21% – однозначно безпечне і 54% – скоріше безпечне. Однак 14% вважають Чернігів не дуже безпечним містом: 12% – скоріше небезпечним, 2% – зовсім небезпечним, і ще 11% не змогли дати відповідь. Більш оптимістично рівень безпеки в Чернігові оцінюють забезпечені люди, чоловіки та молодші респонденти.
68% тих, хто мав роботу до початку повномасштабного вторгнення росії, працюють далі у звичному режимі. 5% – працюють віддалено, ще 5% – знайшли нову роботу. Натомість 21% до цього часу – безробітні. Відносно більше останніх серед старших, та найбідніших респондентів.
45% зазначили, що їхній рівень доходів у порівнянні з довоєнними зменшився (19% – незначно, 26% – значно). 4% – взагалі втратили джерела доходів. 46% натомість зазначили, що у них нічого не змінилося у фінансовій ситуації. Найчастіше про фінансові труднощі зазначали представники середньої вікової групи, найбідніші та ті, хто втратив роботу.
Попри те, що близько половини опитаних відчувають зниження доходів, 82% чернігівців зазначили, що готові терпіти матеріальні труднощі стільки, скільки потрібно заради перемоги над росією. При цьому не фіксується значних розбіжностей у майнових, чи вікових категоріях.
25% зазначили, про те, що їхнє житло зазнало пошкоджень з початку повномасштабного вторгнення росії: 22% – часткові пошкодження, 3% – значні ушкодження, непридатне для життя. 70% респондентів, чиє житло пошкоджене війною, заначили, що вже розпочався ремонт приміщень: 59% – говорили про початок часткового ремонту, 11% – капітального. 28% – натомість зазначили, що ремонт до цього часу не розпочався. Найбільше останніх серед тих, чиє житло майже, або повністю зруйноване.
77% тих, чиє житло зазнало пошкоджень, зазначили, що проводили ремонт за власні кошти. Лише 9% заявили, що ремонт відбувся за кошти держави, 6% – за кошти міжнародних організацій, по 5% – кошти волонтерів або благодійних фондів, 3% – кошти родичів та близьких.
71% усіх опитаних переконані, що будинки відновлювати потрібно якомога швидше, 17% – зазначили, що потрібно дочекатися закінчення війни. При тому 51% переконані, що фінансувати відновлення пошкоджених будинків має центральної влада, 37% – вважають, що це мають бути міжнародні організації, 34% – місцева влада.
49% мешканців Чернігова зазначили, що готові особисто (фінансово, чи на будівництві) брати участь відбудові міста. 37% – хотіли б долучитися, але не мають змоги, 9% – вважають це не своє справою. Найчастіше про готовність брати участь у відбудові зазначали чоловіки, молодші та заможні опитані.
Дві третини негативно ставляться до ідеї створення у місті Чернігові військово-цивільної адміністрації та призупинення повноважень міського голови та міської ради на час дії воєнного стану в Україні. Підтримують таку ініціативу – 18%.
71% опитаних добре знають про рішення Яворівського районного суду, згідно з яким мера Чернігова Владислава Атрошенка на рік позбавили права обіймати посаду міського голови. 22% – щось чули про це. 73% чернігівців не підтримують таке судове рішення, лише 14% – підтримують. 62% переконані, що таке рішення суду є тиском на місцеву владу, 18% вважають, що це є боротьбою з корупцією.
