Регулятор вважає за необхідне роз’яснити наступне.
Національна рада з 16 липня 2021 року і до цього моменту не отримувала жодних звернень або актів від Уповноваженого із захисту державної мови. Ми не вважаємо публічні заяви у соціальних мережах коректним способом спілкування між державними органами, тим більше якщо вони містять неправдиву або неповну інформацію.
Як відомо,16 липня 2021 року набули чинності деякі норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у яких визначено, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.
Єдиним органом, який здійснює державний контроль за застосуванням державної мови при поширенні та демонструванні фільмів в Україні, згідно з частиною шостою статті 56 згаданого Закону, є Уповноважений із захисту державної мови.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не наділена правом і на неї не покладаються обов’язки щодо здійснення такого державного контролю. Натомість у статті 24 цього Закону чітко зазначено, що «обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій встановлюється Законом України «Про телебачення і радіомовлення». А відтак Національна рада застосовує санкції виключно у разі порушення телерадіоорганізаціями вимог про мовні квоти Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (частина 2 статті 72 ) та/або умов ліцензії, і не має права застосовувати санкції за порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Відповідно до статті 53 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Порядок взаємодії Уповноваженого з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення затверджується спільним рішенням Уповноваженого та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. У цьому Порядку, опублікованому на сайті Верховної Ради України 4 квітня цього року, чітко визначено, що Уповноважений може звертатися до регулятора щодо ознак порушень профільного закону – про телебачення і радіомовлення. Що ж до Закону про державну мову навпаки – і це чітко сформульовано:
«У разі виявлення Національною радою ознак можливого порушення телерадіоорганізацією (ліцензіатом) вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема визначених частиною четвертою статті 18 (мова агітації), частиною шостою статті 23 (мова демонстрації фільмів) та частиною третьою статті 32 (мова реклами) Закону, Національна рада повідомляє про це Уповноваженого».
Контроль за виконанням Закону про державну мову – це пряма відповідальність спеціального Уповноваженого. Регулятор рішуче висловлює йому побажання успішно й неухильно виконувати обов‘язки, покладені на нього Законом, реагувати безпосередньо – виробляти механізми та методологію моніторингу, застосовувати належні заходи згідно із цим Законом. Зі свого боку, відповідно до спільного Порядку взаємодіі, в руслі співпраці Національна рада акумулює та перевіряє скарги щодо мови кіно в ефірі (минає лише шостий день вступу в дію вимог Закону) та без зволікань надсилатиме Уповноваженому для реагування в межах його компетенції, оскільки Закон про захист державної мови наділяє таким правом виключно інститут Уповноваженого.
Ми також підтримуємо прохання індустрії чітко розмежовувати фільми і решту програм, щодо яких Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не вводить жодних нових правил. А також висловлюємо надію на те, що медіа глибоко вивчатимуть проблематику перед публікуванням, адже це перше правило при висвітленні таких чутливих тем, як мовне питання.
Національна рада і надалі здійснюватиме нагляд за дотриманням ліцензіатами законодавства у сфері телебачення і радіомовлення.
