Для Валентини Лебедєвої чернігівські двори справді стали рідними. Уже понад 30 років вона працює у сфері житлово-комунального господарства та дбає про чистоту і порядок на прибудинкових територіях.

15 червня у світі відзначають День прибиральника. Це ще одна нагода згадати про людей, чия робота часто залишається непомітною, хоча без неї важко уявити комфортне життя багатоквартирного будинку.

«Люблю людей і люблю тут працювати»

Свого часу Валентина Лебедєва свідомо обрала роботу працівниці комплексного прибирання. Каже, у 1990-х роках потрапити на таку посаду було непросто.

«Колись були черги, трудно було влаштуватися. Я теж прийшла по черзі. Працювала у садочку, а потім прийшла сюди», — згадує Валентина Лебедєва.

За ці роки жінка бачила, як будувалися нові багатоповерхівки та змінювалися цілі мікрорайони міста.

«Усі будинки будувались при мені. Люблю я тут працювати, люблю людей, люблю розмовляти з людьми. Ну все моє тут рідне», — каже вона.

Коли робочий день починається о шостій ранку

Сьогодні ситуація на ринку праці змінилася кардинально. Якщо колись на такі вакансії стояли черги, то зараз підприємству бракує працівників.

Водночас навантаження на тих, хто продовжує працювати, зростає. До обов’язків входить прибирання дворів, під’їздів та територій біля сміттєвих контейнерів.

Тетяна Руденко працює у КП «ЖЕК-10» вже 20 років. Каже, робочий день починається о шостій ранку.

«Зразу приходимо, підбираємо папірці, які повисипалися чи які залишили біля під’їздів. Потім підмітаємо двір, а далі працюємо в під’їздах. Буває, що і після третьої залишаємось, як не встигаємо», — розповідає жінка.

Працівниці зізнаються: культура поводження зі сміттям у деяких мешканців досі залишає бажати кращого. Проте вистачає й тих, хто цінує їхню працю.

На очах виросло не одне покоління

За десятиліття роботи Валентина Лебедєва стала для багатьох мешканців своєю людиною. Вона пам’ятає дітей, які колись пустували у дворі, а сьогодні вже приводять до садочка власних дітей.

«Зараз уже він іде, веде свою доньку. І каже: “Обережно, там же тьотя Валя замітає”. Дуже приємно. Наче зовсім недавно такий хлопчик був, а зараз уже сам тато», — усміхається жінка.

Працювали і під час бойових дій

Особливо складним періодом для працівників житлово-комунальної сфери стала весна 2022 року.

Попри обстріли та пошкодження будинків, вони продовжували працювати та допомагати наводити лад у постраждалих багатоповерхівках.

«У мене три будинки були побиті. Пів року не працювали ліфти. Все вручну — і мила поверхи, і носила відра нагору», — згадує Валентина Лебедєва.

Кадрова проблема стає дедалі гострішою

У КП «ЖЕК-10» кажуть: сьогодні однією з найбільших проблем залишається нестача кадрів. Причому йдеться не лише про працівників комплексного прибирання, а й про представників будівельних спеціальностей.

«Немає покрівельників, мулярів, слюсарів-сантехніків. Люди залишаються переважно пенсійного та післяпенсійного віку. Це дуже велика проблема», — говорить начальниця відділу кадрів КП «ЖЕК-10» Алла Кондратенко.

На підприємстві наголошують: стабільна робота житлово-комунальної сфери значною мірою тримається на людях, які працюють тут роками.

«Цінуйте нашу працю»

Користуючись нагодою, Валентина Лебедєва звернулася до мешканців Чернігова з простим проханням.

«Будь ласка, цінуйте нашу працю, бережіть нас. Якщо ми підемо, то ніхто не прийде сюди працювати. Поважайте нашу працю. А хто хоче працювати — приходьте до нас. Допоможемо, розкажемо, навчимо», — говорить вона.

Для когось це просто двір біля будинку. Для них — місце, про яке вони дбають десятиліттями. І, можливо, найкращим подарунком до Дня прибиральника стане звичайна людська повага до праці тих, хто щодня робить двори Чернігова чистішими.

Коли ми говоримо про Закарпаття — згадуємо бограч, Львів асоціюється з пляцками, а Київ — зі знаменитим тортом чи котлетою. А який смак має Чернігівщина? Донедавна на це запитання не було однозначної відповіді. Втім, завдяки дослідженню кулінарної спадщини Сіверщини ситуація змінюється.

«Особливо часто гості й туристи, які приїздили до Чернігова, запитували в туристично-інформаційному центрі: “Що ж можна скуштувати саме вашого?”. І нам було складно назвати щось одне, що асоціювалося б саме з Чернігівщиною»,
— Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР.

Відповідь почали шукати під час етнографічних експедицій селами області. Дослідники збирали не просто рецепти, а кулінарні історії родин, які передавалися з покоління в покоління.

«Чернігівщина має дуже виразні смаки. Значна частина області належить до історико-етнографічного регіону Східного Полісся, а асортимент страв визначався природними умовами та господарськими заняттями населення»,
— Галина Бондаренко, етнологиня, кандидатка історичних наук.

Під час експедицій особливу увагу дослідників привернула велика кількість ферментованих продуктів, які сьогодні вважаються основою здорового харчування.

Однією з гастрономічних знахідок став огурєчнік із села Халявин Чернігівського району. Цю страву все життя готує місцева жителька Любов Геращенко. Саме вона привезла родинний рецепт на професійну кухню, щоб навчити шеф-кухаря готувати його так, як колись навчила мама.

«Це страва моєї мами. Вона готувала її для нашої родини, а тепер і ми продовжуємо цю традицію. Готується огурєчнік із м’яса, картоплі, моркви та квашених огірків. У нас вдома його роблять постійно»,
— Любов Геращенко, жителька с. Халявин.

Жінка зізнається, що ніколи не думала, що колись проводитиме майстер-клас для професійного кухаря, а родинний рецепт стане частиною великого гастрономічного проєкту.

Проєкт реалізується в межах ініціативи «Смачна Чернігівщина: спадщина для всіх». Його основа — старовинні рецепти, зібрані під час експедицій у громадах області. Спочатку їх презентували у форматі настільної гри, а тепер адаптували для ресторанного меню.

«Ми вирішили створити цикл із 12 страв. Щомісяця одна з них з’являтиметься в меню. Також записуємо відео з носіями традиції, які навчають шеф-кухаря готувати свої страви та розповідають їхню історію»,
— Катерина Литвин.

Таким чином щомісяця відвідувачі зможуть знайомитися з новою автентичною стравою з різних куточків Чернігівщини. Першим до меню потрапив саме халявинський огурєчнік.

«Усі найкращі смаки для нас пов’язані з дитинством. Саме тому такі страви викликають особливі емоції. А ще важливо, що старовинний рецепт не зникає, а продовжує жити сьогодні»,
— Олексій Аніщенко, шеф-кухар.

З 1 червня огурєчнік офіційно з’явився в меню ресторації. Разом зі стравою відвідувачі отримують колекційну картку з історією господині та QR-кодом на автентичний аудіозапис експедиції.

Частину прибутку від продажу страв організатори спрямовують на підтримку Збройних Сил України, а також на здійснення особистих мрій господинь, які зберегли гастрономічну спадщину Чернігівщини.

Попереду — ще одинадцять автентичних рецептів, які мають допомогти сформувати впізнавану гастрономічну візитівку регіону.

4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення загинули 705 дітей. У цей день згадуємо наймолодших жертв війни та зберігаємо пам’ять про кожне втрачене дитяче життя

Уроки в укриттях й постійні тривоги. Але подивіться на цих дітей! Вони перемагали на олімпіадах , танцювали вальс під дощем , трішки хуліганили й кайфували від свободи. Цьогоріч у «Мудрангеликів» найбільший випуск за час війни — 24 дев’ятикласники та 10 випускників 11-го класу! Випускники 2026, ви неймовірні. Світлої юності!

Міжбудинкові проїзди, зношені комунікації, наслідки обстрілів і занедбані двори – з цими питаннями щодня стикаються мешканці різних районів Чернігова.

Під час зустрічей у мікрорайонах депутат міськради Олександр Ломако зафіксував основні проблеми та обговорив із людьми можливі кроки їх вирішення.

Деталі — у відео.

У Чернігові пройшов дводенний тренінг-практикум «Безбар’єрність. Коректна комунікація», організований за ініціативи Ощадбанку. До навчання долучилися представники міської влади, комунальних підприємств та державних установ.

Метою заходу стало формування культури безбар’єрності та розвиток практичних навичок коректної взаємодії з людьми з інвалідністю, ветеранами та іншими маломобільними групами населення.

Фокус — на практиці та повазі

Під час тренінгу учасники опрацьовували державну Стратегію безбар’єрного середовища та відпрацьовували конкретні ситуації спілкування.

Як зазначають організатори, особливу увагу приділяли щоденним комунікаційним сценаріям.

«Це тренінг для керівників міста, для тих людей, які приймають рішення. Тобто це муніципальна влада, керівники комунальних підприємств, які першими зустрічають людей з інвалідністю, людей з порушеннями зору, слуху, а також ветеранів», — Ольга Лаппо, керівниця проєктів та програм з безбар’єрності Ощадбанку.

Учасників навчали принципам «мови гідності» — коректному формулюванню термінів і уникненню застарілих або принизливих висловів.

«На тренінгу ми вчимо, як правильно поводитися з людьми з інвалідністю, як запропонувати допомогу. Головне правило — запитати, чи вона потрібна», — Ольга Лаппо.

Живий формат і практичні навички

Замість лекцій учасники працювали в інтерактивному форматі — відпрацьовували реальні ситуації супроводу людей із різними потребами.

«Після навчання люди починають більше помічати інших і частіше пропонують допомогу. Це дуже важливий результат», — Вікторія Дока, бізнес-тренерка.

До тренінгу долучилися представники різних сфер — міської ради, соціальних служб, податкової та Пенсійного фонду.

«Такі тренінги дають зовсім інший погляд на безбар’єрність і допомагають краще розуміти потреби людей», — Ірина Марчук, директорка департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

«Це дуже корисно, адже різні служби мають однакову мету — якісно взаємодіяти з людьми», — Олександр Сірик, представник управління культури Чернігівської міської ради.

Системна програма безбар’єрності

Ощадбанк реалізує програму безбар’єрності з 2014 року. Наразі банк має понад 750 відділень, адаптованих до потреб маломобільних груп, 36 інклюзивних просторів та мобільні підрозділи у прифронтових регіонах.

У Чернігові перше безбар’єрне відділення банку запрацювало ще у 2015 році.

Результат навчання

Отримані знання учасники планують впроваджувати у щоденній роботі — у державних, комунальних та соціальних сервісах міста.