Містечко

Залізничний моделізм

Featured Video Play Icon

Таким бачить  місто   мрії чернігівець Роман Бойченко. Створив його чоловік  власноруч  на великому макеті розміром два з половиною на півтора метри  у себе вдома.  На ньому є настільні ландшафти з пагорбами, горами, деревами, тунелем, вулицями та залізницею. Мініатюрним  містом курсують  локомотиви з вагонами, тут стоять  будинки, гуляють люди  й  тварини, працюють  заводи та ферми, словом – вирує  повноцінне життя. Близько двох років Роман займається незвичним  хобі – залізничним моделізмом. Для улюбленої справи  він   навіть облаштував окрему  кімнату у  своїй квартирі.  Захоплення мініатюрою почалося зі звичайного подарунка.

Підтримує  Романа та  допомагає  йому в незвичному хобі  дружина Ірина.  Чоловік зізнається, аби не вона, того, що ми можемо зараз бачити, могло б не бути. Вона його ідейний натхненник.  Увесь ландшафт на макеті – справа її рук. До того ж, вона  сама  з підручних матеріалів створює деякі  елементи.

В мініатюрному місті багато людей. Аби побачити їх і порахувати  – треба ретельно роздивлятися увесь макет.  Кожен мешканець незвичного містечка, назву якому, до речі, ще не вигадали,  зайнятий своєю справою – хтось працює на заводі,  відпочиває у парку або ресторані, а дехто – чекає на  залізничному вокзалі на потяг.

Елементи на макет іноді дарують  чоловікові  друзі, та переважну більшість  чернігівець  замовляє    у  Німеччині,  адже  в Україні  відшукати їх важко.  Фіксує  деталі   за допомогою спеціального клею.  Нові деталі з’являються кожні 3 місяці. Роман каже,  залізничний моделізм – задоволення не з дешевих. В Україні займаються ним лічені люди.

Увесь свій  вільний час, якого з появою дитини нині не так і багато, родина присвячує  улюбленому хобі. Макет досі не завершений. Подружжя поки розмірковує над тим, що ж  облаштувати на порожніх ділянках.

Планують зробити і освітлення в будиночках та на залізничному вокзалі, придбати і  розмістити на макет ще декілька локомотивів. Роботи, кажуть  Роман і Ірина – вистачає. Та запевняють, за півроку впораються і доведуть до досконалості своє творіння. Потім планують готовий макет  закрити скляним куполом і передати його до музею. А  ще мріють  створити  макет, на якому буде Чернігів.

На цьому захоплення  чернігівської родини не завершуються. Крім залізничного моделізму,  чотири роки займається Роман і колекціонуванням. Зібрав вже близько сотні раритетних автівок,  масштабом 1 до 43-ох. Переважна більшість його колекції – автомобілі французької марки. Свою колекцію чоловік збиратиме і надалі, а коли підросте  син, подарує йому. А поки дозволяє  малюку гратися лише під пильним наглядом мами. А маленький Борис  не проти, бо  вже змалечку розділяє захоплення тата і радіє незвичним експонатам.