Таким бачить місто мрії чернігівець Роман Бойченко. Створив його чоловік власноруч на великому макеті розміром два з половиною на півтора метри у себе вдома. На ньому є настільні ландшафти з пагорбами, горами, деревами, тунелем, вулицями та залізницею. Мініатюрним містом курсують локомотиви з вагонами, тут стоять будинки, гуляють люди й тварини, працюють заводи та ферми, словом – вирує повноцінне життя. Близько двох років Роман займається незвичним хобі – залізничним моделізмом. Для улюбленої справи він навіть облаштував окрему кімнату у своїй квартирі. Захоплення мініатюрою почалося зі звичайного подарунка.
Підтримує Романа та допомагає йому в незвичному хобі дружина Ірина. Чоловік зізнається, аби не вона, того, що ми можемо зараз бачити, могло б не бути. Вона його ідейний натхненник. Увесь ландшафт на макеті – справа її рук. До того ж, вона сама з підручних матеріалів створює деякі елементи.
В мініатюрному місті багато людей. Аби побачити їх і порахувати – треба ретельно роздивлятися увесь макет. Кожен мешканець незвичного містечка, назву якому, до речі, ще не вигадали, зайнятий своєю справою – хтось працює на заводі, відпочиває у парку або ресторані, а дехто – чекає на залізничному вокзалі на потяг.
Елементи на макет іноді дарують чоловікові друзі, та переважну більшість чернігівець замовляє у Німеччині, адже в Україні відшукати їх важко. Фіксує деталі за допомогою спеціального клею. Нові деталі з’являються кожні 3 місяці. Роман каже, залізничний моделізм – задоволення не з дешевих. В Україні займаються ним лічені люди.
Увесь свій вільний час, якого з появою дитини нині не так і багато, родина присвячує улюбленому хобі. Макет досі не завершений. Подружжя поки розмірковує над тим, що ж облаштувати на порожніх ділянках.
Планують зробити і освітлення в будиночках та на залізничному вокзалі, придбати і розмістити на макет ще декілька локомотивів. Роботи, кажуть Роман і Ірина – вистачає. Та запевняють, за півроку впораються і доведуть до досконалості своє творіння. Потім планують готовий макет закрити скляним куполом і передати його до музею. А ще мріють створити макет, на якому буде Чернігів.
На цьому захоплення чернігівської родини не завершуються. Крім залізничного моделізму, чотири роки займається Роман і колекціонуванням. Зібрав вже близько сотні раритетних автівок, масштабом 1 до 43-ох. Переважна більшість його колекції – автомобілі французької марки. Свою колекцію чоловік збиратиме і надалі, а коли підросте син, подарує йому. А поки дозволяє малюку гратися лише під пильним наглядом мами. А маленький Борис не проти, бо вже змалечку розділяє захоплення тата і радіє незвичним експонатам.
