На Чернігівщині 24 лютого попрощалися із шістьма воїнами. Сергій Федченко, Юрій Брачун, Сергій Михальський, Володимир Максименко, Олексій Школьний та Олександр Максименко загинули в боях за Україну.
Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.
Солдат Сергій Федченко народився 27 березня 1972 року у Києві. Там виріс, цікавився спортом та риболовлею, займався футболом.
Після школи проходив строкову військову службу в прикордонних військах на кордоні з В’єтнамом. Професійну освіту здобував в технікумі громадського харчування, де вчився на технолога харчової промисловості, але життя повʼязав зі службою в ДСНС.
У жовтні 2023 року став до лав Збройних Сил України, служив на посаді навідника десантно-штурмового відділення. Загинув 17 лютого 2024 року у бою на Харківщині.
Попрощалися та поховали Сергія Федченка у Носівці на Чернігівщині.
Солдат Юрій Брачун народився 21 вересня 1968 року в селі Товкачівка на Прилуччині. З часом переїхав з родиною до Києва. Там закінчив школу та Київський геологорозвідувальний технікум.
Проходив військову службу, після чого працював в столичних установах. Після вторгнення російських військ у 2022 році став до лав ТрО міста Києва.
З часом долучився до одної зі штурмових бригад ЗСУ та вирушив боронити схід України. Загинув 19 лютого 2024 року у бою на Донеччині.
Попрощалися та поховали Юрія Брачуна у селі Товкачівка.
Солдат Сергій Михальський народився 3 липня 1969 року в місті Горлівка на Донеччині. Після закінчення школи здобув середню спеціальну освіту за напрямом “муляр”.
Проживав з родиною у селі Галаганівка Новгород-Сіверського району, там працював оператором машинного доїння у ТОВ “Нове життя”.
У 2023 році за власним бажанням долучився до ЗСУ, боронив східні кордони держави. Загинув 15 лютого 2024 року на Донеччині.
Попрощалися та поховали Сергія Михальського у селі Галаганівка.
Солдат Володимир Максименко народився 11 листопада 1974 року в селі Дубрівка на Чернігівщині. Навчався в місцевій школі, потім вступив до Сосницького ПТУ, де опанував професію тракториста-машиніста. З 1992 по 1994 рік служив у ДШВ ЗСУ. Після армії працював у місцевому колгоспі трактористом.
З часом з родиною переїхав до села Осьмаки, був на заробітках, потім займався веденням особистого господарства.
У серпні 2023 року став до лав ЗСУ. Служив на посаді кулеметника стрілецького відділення. Загинув 17 лютого 2024 року на Луганщині.
Попрощалися та поховали Володимира Максименка у селі Осьмаки.
Солдат Олексій Школьний народився 21 грудня 1980 року в Городні. Тут закінчив вечірню школу. Працював у лісових господарствах на Київщині, останнє місце роботи – Обухівське лісництво.
На захист України став у січні 2023 року та вирушив боронити східні кордони держави.
Загинув 15 лютого 2024 року у бою на Донеччині.
Попрощалися та поховали Олексія Школьного на кладовищі “Піски” у Городні.
Солдат Олександр Максименко народився 22 лютого 1977 року в місті Мена. Навчався в місцевій ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Шевченка. Далі опанував професію водія. Працював охоронцем в СК “Авангард”. З 1995 по 1996 рік проходив строкову військову службу в ЗСУ. Потім працював у Мені на деревообробному підприємстві.
У січні 2023 року долучився до лав ЗСУ та вирушив боронити східні кордони України. Загинув 15 лютого 2024 року у бою на Донеччині. Попрощалися та поховали Олександра Максименка у Мені.
