Солдат Дмитро Олійник народився 29 червня 1988 року в місті Чернігів. Навчався у Чернігівській ЗОШ № 21. Вищу освіту здобував у Чернігівському державному інституті права, соціальних технологій і праці.
З дитячих років захоплювався футболом і професійно ним займався до повномасштабного вторгнення. З початком повномасштабної війни взяв до рук зброю та став на захист України. У червні 2022 року добровольцем долучився до лав ЗСУ, обороняв Батьківщину на посаді оператора радіолокаційної станції.
На початку квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Сумщині отримав важке поранення, внаслідок чого 8 квітня 2024 року серце воїна зупинилося у лікарні.
Провели в останній путь Дмитра Олійника у Чернігові, поховали на кладовищі Яцево.
Молодший сержант Сергій Шаврін народився 14 липня 1989 року в селі Красносільське Чернігівської області. Навчався в місцевій середній школі. Після її закінчення вступив до Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка на геологічний факультет. Після закінчення університету працював за кордоном.
У вересні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини. Службу ніс на посаді старшого оператора протитанкового відділення роти протитанкових ракетних комплексів. Загинув 5 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Провели в останній путь та поховали воїна на малій батьківщині.
Старший солдат Сергій В’юницький народився 9 лютого 1970 року в селищі Варва Чернігівської області. Закінчив Калиновицьку школу І-ІІ ступенів. Навчався в Дігтярівському СПТУ №32, там опанував професію “тракторист”. З 1988 року по 1990 роки проходив строкову військову службу.
У травні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини на посаді старшого механіка-водія — гранатометника зенітного ракетного взводу.
Загинув 7 квітня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині. Провели в останній путь та поховали Сергія В’юницького у Варві.
Молодший сержант Вячеслав Порва народився 16 травня 2002 року в селі Радомка Чернігівської області. Згодом родина переїхала до міста Семенівка. Там закінчив місцеву школу №1, у 2020 році розпочав проходження строкової військової служби.
У 2021 році уклав контракт та продовжив боронити Батьківщину у лавах ЗСУ.
Загинув 7 квітня 2024 року у бою на Донеччині. Попрощалися та поховали Вячеслава Порву у Семенівці.
