На столі стоїть лампадка і горить свічка. Це пам’ять, яка ніколи не згасне. І знак того. що душа його вічно жива.
Андрій Шанський хотів бути і став миротворцем. Адже це був стан його душі. Тому, коли в Україну постукала війна. він захистив її від зла.
Ім’я і подвиг героя навічно залишаться в історії. Адже він з честю і совістю виконав свою місію миротворця. Та от тільки молоде його і квітуче життя забрала війна, від якої він захистив свою рідну землю.
