27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Ця подія була затверджена 1 листопада 2005 року на Генеральній Асамблеї ООН. Тоді ж підписали Резолюцію, присвячену Голокосту. В документі зазначалося, що геноцид призвів до знищення 30% євреїв, а також великої кількості інших осіб, які відносилися до різних національностей.
Для всіх представників єврейської народності 27 січня є знаковою датою. Саме цього дня 1945 року після закінчення Другої світової війни військами одного з українських фронтів було звільнено ув’язнених в Аушвіц-Біркенау (концтабір Освенцим). Він був найбільшим за розмірами табором смерті, який заснували нацисти, щоб масово знищувати негідних, за їхніми переконаннями, осіб.
1941 року очільником таємної державної політичної поліції Третього Рейху назначають Райнгарда Гейдріха. Перед ним ставлять задачу: вирішити “єврейське питання”. Євреїв з Франції, Бельгії, Німеччини, Голландії відправляли в білоруські та польські концтабори, щоб потім масово знищувати. Самим же людям повідомляли, що переселення тимчасове.
За період 1933-1945 років нацисти швидкими темпами побудували концентраційні табори, які потім в народі почали називати “таборами смерті”. За той час було створено понад 5 тисяч таких місць. Найжорстокішими вважалися установи, побудовані на території Польщі. В приміщеннях були так звані “душогубки”. Туди заганяли ув’язнених євреїв та, подекуди, циган, а потім запускали чадний газ.
Коли нациські війська вторглися в Україну, яка на той час була частиною СРСР, відразу прийнялися до масового знищення єврейського населення. Зокрема, проводили погроми. Одни з найбільших пройшов влітку 1941 року у Львові. Того дня загинуло близько 5 тисяч євреїв. В Києві всіх євреїв зібрали та розстріляли в Бабиному Яру. Згідно з офіційними даними за кілька днів вбили понад 30 тисяч осіб.
Ще масові розстріли проводили неподалік Сирецького концентраційного табору. Тут євреїв знищували в період з 1941 по 1943 роки.
За офіційними даними, під час геноциду єврейського народу було вбито понад 6 мільйонів осіб. Серед них 30% – діти. Проте ці числа є узагальненими, адже неможливо точно встановити кількість всіх жертв, адже знищувалися відразу цілі сім’ї, а подекуди і громади. Щороку 27 січня відбуваються траурні заходи, церемонії і акції, під час яких пригадуються жахливі деталі тих подій.
