Погода

Останні новини

Сюжети

Нове на ТБ

У Чернігові відкрили фотовиставку «Її_історія» про подолання домашнього насильства
У Чернігові відкрили фотовиставку «Її_історія» про подолання домашнього насильства

Історія Катерини Васько – однієї з учасниць проєкту та фахівчині соціальної роботи – стала частиною фотовиставки «Її_історія». Попри професію, яка щодня передбачає допомогу іншим, жінка визнає, що довго залишалася без підтримки сама.

«Я працюю фахівцем соціальної роботи… допомагаю іншим людям, сім’ям, а собі я не допомогла. Так вийшло в моїй історії», – говорить Катерина.

Багато років вона не наважувалася покинути чоловіка, сподіваючись зберегти сім’ю заради дітей. Але зрештою зрозуміла, що зміни не відбуваються.

«Діти були малі, я пожаліла їх і залишилася у родині… Але нічого не змінилося. Людина не захотіла мінятися. І я вирішила, що з цією людиною жити не буду. Дітям я не хочу показувати це життя. Діти повинні знати, що таке повага, любов», – каже вона.

Фотовиставка представила шість реальних історій жінок з Чернігівщини, Сумщини та Харківщини. Відкриття відбулося в межах щорічної кампанії «16 днів проти насильства».

За словами Тетяни Медвідь, спеціалістки з питань захисту Міжнародної організації Corus, такі ініціативи допомагають охопити ширшу аудиторію та наголосити: проблема стосується кожної громади.

«Відкриття фотовиставки “Її_історія” – це частина інформаційної кампанії в межах 16 днів проти насильства. Ми хочемо обійняти більше населення і показати, що кожна історія – це кожна жінка. І неважливо, звідки вона», – зазначає вона.

Фотовиставка організована ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» у межах проєкту «Захистимо її разом: зміцнюємо громади, рятуємо життя». У межах цієї ініціативи в області створено безпечні простори для жінок і дівчат.

«Це майданчики, де жінки можуть прийти й почути, що вони не одні… Саме тут часто починається шлях до того, аби розірвати коло насильства», – додає Тетяна Медвідь.

Начальниця сектору запобігання та протидії домашньому насильству Чернігівського районного управління поліції Олена Остапець підкреслює: на тлі зменшення населення області кількість випадків на одиницю населення зростає.

«Можливо, це пов’язано з тим, що люди стали більш інформованими, перестали боятися і звертаються за допомогою – як до поліції, так і до громадських організацій», – говорить вона.

Чернігів уже три роки бере участь у проєкті «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», що реалізується за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. У місті працювали мобільні бригади, а також створений і функціонує денний центр протидії домашньому насильству та насильству за ознаками статі.

Заступниця міського голови Вікторія Пекур закликає чернігівців реагувати на випадки насильства:

«Якщо ви бачите чи чуєте – головне, не мовчіть. Контакти служб допомоги є на сайті міської ради та управління у справах сім’ї, молоді та спорту. Головне – бажання не мовчати», – наголошує вона.

Фотовиставка «Її_історія» акцентує на цінностях безпеки, поваги та гідності. Вона показує: звернення по допомогу – це сміливий крок, який може змінити життя.

У Чернігові відкрили новий Центр захисту прав людини за підтримки Латвії
У Чернігові відкрили новий Центр захисту прав людини за підтримки Латвії

У Чернігові запрацював новий Центр захисту прав людини – сучасний, безбар’єрний простір, створений за підтримки латвійських партнерів. На відкриття прибула міністерка закордонних справ Латвійської Республіки Байба Браже. З появою офісу в Чернігові мережа таких центрів в Україні розширилась до восьми.

«Захист прав людини вийшов на новий рівень» – Дмитро Лубінець

Під час відкриття Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на значенні нового центру для роботи з громадянами.

«Це не просто місце, де ми будемо зустрічатись з громадянами України. Це місце, де захист прав людини вийшов абсолютно на новий рівень. Завдяки зусиллям латвійських партнерів ми можемо в комфортних умовах зустрічатися з родинами військовополонених, зниклих безвісти, депортованих дітей, а також родинами загиблих», – зазначив він.

За словами омбудсмена, центр стане майданчиком для живого спілкування, оперативного реагування та напрацювання рішень, які можуть впливати на формування державної політики.

Лубінець також подякував латвійській стороні за підтримку та сміливу позицію:

«Напевно, це перший раз, коли міністр закордонних справ країни-партнера приїжджає так близько до зони проведення активних бойових дій. Це ще раз доводить, наскільки Латвійська Республіка є хороброю та стоїть поруч з нами».

Підтримка Латвії залишається незмінною

Латвія бере активну участь у відновленні інфраструктури Чернігівщини, а також підтримує розвиток інституції омбудсмена.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже підкреслила, що Україна не залишилась сам на сам з агресором:

«Україна сильна, вона бореться за своє майбутнє і має багато друзів. Європейський Союз чітко доніс свою позицію — він підтримує Україну».

Вона також нагадала, що долучалася до формування латвійського законодавства з прав людини:

«У кінці 90-х я була тією людиною, яка писала закони для латвійської держави, що захищають права людини. Тому я вважаю, що позиція омбудсмена дуже важлива».

Повна безбар’єрність та сучасні технології

Центр створили з урахуванням усіх потреб громадян. Особливу увагу приділили доступності для людей з інвалідністю.

Дмитро Лубінець наголосив:

«Це сучасне приміщення, обладнане новітніми технологіями. Зокрема, встановлено спеціальний прилад, який дозволяє людям на колісних візках безперешкодно потрапляти до центру. Наша задача – чути проблеми людей і напрацьовувати зміни, які необхідно впроваджувати в Україні».

Кількість звернень зростає

Представниця Уповноваженого в Чернігівській області Лариса Шумна зазначила, що відкриття нового центру не зменшить кількість звернень – навпаки, їх побільшає.

«Аналізуємо дані з попереднього року – кількість звернень зросла втричі. Найчастіше звертаються внутрішньо переміщені особи, родини зниклих безвісти, військовополонених та люди з інвалідністю», – сказала вона.

Робота центру

Фахівці Центру системно проводять моніторингові візити в заклади по всій області. Прийом громадян у Чернігові здійснюється щовівторка та щочетверга. Наразі в установі працюють сім фахівців за різними напрямами.

Три хвилі штучного голоду в Україні — 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роки — стали трагедією, яка торкнулася майже кожної української родини. Це був не просто голод. Це був цілеспрямований удар по народові, його культурі, пам’яті та й самому праву на існування.

Тоталітарний режим прагнув змусити українців мовчати. Забрати голос, зламати гідність, стерти відчуття єдності. Десятиліттями правда про Голодомор замовчувалась, свідчення — знищували, а згадувати про загиблих було небезпечно.

Та попри заборони українці зберегли пам’ять. Передавали історії в родинах, берегли документи та свідчення тих, хто пережив ці роки.
Сьогодні ці голоси звучать відкрито — і нагадують, якою високою була ціна нашого виживання.

Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічку пам’яті. Це наша відповідь тим, хто хотів, щоб ми забули. Пам’ятаючи, ми не даємо повторити злочин.

Сьогодні країна-терорист знову намагається стерти нас із лиця землі.
Ті самі методи залякування, ті самі спроби зламати волю й відібрати майбутнє.
Але історія доводить: українців не зламали ні голод, ні репресії, ні війна.

Ми зберегли пам’ять. Ми зберегли гідність.
І сьогодні, вшановуючи жертв Голодоморів, ми говоримо вголос: український народ вистояв — і вистоїть знову.

БІЛЬШЕ НОВЕ НА ТБ

Позначки