Чернігівський театр пісні «Забава» щойно повернувся з культурної місії у Франції. У залах регіону Лотарингія українські пісні у виконанні дітей та дорослих артистів змушували глядачів аплодувати стоячи — що для стриманої європейської публіки є радше винятком, ніж правилом. Через музику та родинні архіви часів блокади Чернігова колектив розповідав правду про Україну.

За словами керівниці театру пісні «Забава» Марини Харчук, поїздка відбулася на запрошення французької асоціації Liuba Lorraine Ukraine та мала одразу кілька важливих складових.

«Це був культурний обмін. Наші діти мали невеличку реабілітацію, також знайомили французького глядача з українською культурою, з її красою, з нашою незламністю і показували наш опір», — розповідає Марина Харчук.

На концерти «Забави» приходили не лише місцеві мешканці, а й українці, які нині мешкають у Франції.

«Приїздять люди з України, які там біженці. Вони їдуть з інших міст, з усього регіону, щоб побачити саме українців», — зазначає керівниця колективу.

Особливим моментом кожного виступу став фінал, коли французька публіка підводилася зі своїх місць.

«Для французького глядача це неймовірне визнання. У них не прийнято вставати. Але ми завжди підіймаємо зали — вони нам аплодують стоячи», — каже Марина Харчук.

Разом із дитячим складом «Забави» на сцені виступає й солістка Світлана Вертебна. У Чернігові її знають як підприємицю, власницю крафтового виробництва, волонтерку та медалянтку за оборону міста. У театрі ж вона — людина, для якої пісня стала частиною життя.

«Я з самого малечка співаю українські пісні. Навіть коли ростила двох синів, то замість колискової співала їм “У вишневому садку”», — згадує Світлана Вертебна.

З початком повномасштабної війни пісня для неї набула зовсім іншого змісту.

«Коли закінчилася блокада, ми першими взяли мікрофон і пішли співати на площу. Разом з Ігорем Хоніним, разом з Оленою Михайловою. І ми показали людям, що життя продовжується», — говорить солістка.

Цьогоріч театр пісні «Забава» відзначає 10 років з дня створення. Водночас особистий ювілей святкує й Світлана Вертебна. Попри воєнні загрози, морози та відключення електроенергії, колектив вирішив: концерт має відбутися саме у Чернігові.

«Ми давно планували сольний концерт, але війна весь час не дозволяла. Я сказала: іде час, давайте спробуємо. Бо нашим людям потрібна підтримка. Потрібно показати, що, незважаючи ні на що, ми продовжуємо співати», — пояснює Світлана Вертебна.

Почути «золоті голоси» Чернігова та побачити перший виступ дорослого складу театру пісні «Забава» можна вже 24 січня о 15:00 у Міському Палаці культури. У програмі — знакові пісні та історія про мрії, які виявилися сильнішими за війну.

15-річний чернігівець Максим Пасік отримав у подарунок електрогітару Ibanez з автографами німецького рок-гурту Hamatom. Інструмент передали в межах благодійного туру на підтримку талановитих дітей під час війни. Для хлопця, який навчається у музичному коледжі та музичній школі, цей подарунок став несподіваним кроком до професійної музики.

Відчути вагу професійного інструмента та побачити на ньому автографи світових зірок — мрія, яка стала реальністю для 15-річного чернігівця Максима Пасіка. Хлопець отримав у подарунок електрогітару бренду Ibanez з автографами німецького рок-гурту Hamatom.

Подарунок став справжньою несподіванкою.

«Ти в чудеса взагалі віриш? … Дуже вірю в це. Дуже вірю, що це має здійснитися, що мої мрії збудуться», — говорить Максим.

І вже за мить — головна новина.

«Компанія Ibanez та гурт Hamatom приготували тобі подарунок. Автографи та гітара. Вчись, грай і верши!»

Ця електрогітара — частина благодійного туру німецького гурту Hamatom. Музиканти, які виступають на найбільших європейських майданчиках, вирішили підтримати талановиту українську молодь під час війни.

Як розповів відомий чернігівський промоутер Вадим Дятлов, інструмент приїхав до України не випадково.

«Компанія Ibanez виділила три гітари на тур в Україну. Дві розіграли — у Львові та Києві. А третя мала такий, умовно кажучи, “прихований” статус», — пояснює він.
«У гурту Hamatom є фонд West Music, який займається благодійністю: дарує інструменти дітям з бідних родин, оплачує майстер-класи. І ця гітара приїхала саме для такої мети».

Організатори шукали дитину, яка справді живе музикою, але не має можливості придбати дорогий професійний інструмент.

Максим Пасік навчається у Чернігівському музичному коледжі імені Левка Ревуцького та музичній школі імені Євгена Богословського. За фахом — контрабасист, але зізнається: серце давно належить гітарі.

Перші враження від нового інструмента — особливі.

«Гриф більш вузький. Взагалі відчуття — він важчий. Корпус менший в ширину, але через те, що всередині все заповнено, він важчий. Колки по-іншому розташовані», — ділиться Максим.

Про родину хлопця розповідає директорка музичної школи Марина Мойсієнко.

«Родина не така проста, а можливо навпаки — як 90% родин у нашій країні. Бо тато в нього служить, тато воює. Мама працює в управлінні транспорту і кожного дня виводить тролейбус на лінію», — каже вона.
«Я знаю, що Максим зі своєї стипендії відкладає кошти, щоб купити гітару. А тут йому сьогодні так пощастило».

Тепер у хлопця — нові плани і ще більша відповідальність перед собою.

«Я дуже вдячний, що мені подарували цю гітару, бо я зможу ще більше відтворювати свої навички, ще більше грати, навчатися і створювати», — говорить Максим.
«Це для мене дуже велика неочікуваність. Я взагалі про таке подумати не міг».

Попереду — вступ до консерваторії та власна музика. Максим зізнається: після такого подарунка він просто не має права не стати професійним музикантом.

КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради обслуговує 177 ліфтів у багатоповерхових будинках міста. На підприємстві системно працюють над модернізацією застарілого обладнання та ліфтових кабін, поступово переходячи від радянських релейних систем до сучасної електроніки.

Фахівці замінюють станції керування, лебідки та кабіни, які відпрацювали свій ресурс. У роботі використовують як українське обладнання, так і європейські комплектуючі.

Електромеханік четвертої дільниці КП «Новозаводське» Олег Ніколайчук у професії вже 25 років і добре знає, як змінювалася ліфтова галузь.

«Три роки тому була заміна станції, заміна лебідки виконана. Ліфт став працювати набагато краще. Станція “Родос” — українського виробництва, лебідка — італійська, кабіна також українська», — розповідає електромеханік.

За словами фахівця, після комплексного оновлення обладнання ліфти працюють стабільніше, а кількість аварійних викликів зменшується.

«Стара станція УПЛ-10 давала багато викликів, плати виходили з ладу. Тут уже все компактно, надійно — працює значно краще», — зазначає Олег Ніколайчук.

У пріоритеті на оновлення — будинки, мешканці яких сумлінно сплачують за послуги. Саме ці кошти є основним ресурсом для поточних ремонтів. У середньому щомісяця фахівці замінюють дві застарілі кабіни, а за минулий рік у Чернігові вдалося оновити понад 35 ліфтів.

На підприємстві також триває планова заміна релейних станцій керування.

«Відбувається заміна застарілих релейних станцій. Станції УПЛ-10 уже дуже застарілі, їх міняють на “Родоси”. Так само, у міру зношення, відбувається заміна ліфтових кабін», — пояснює електромеханік.

Попри оновлення обладнання, серйозним викликом для аварійної служби залишаються відключення електроенергії. У такі періоди кількість викликів різко зростає через застрягання людей у ліфтах.

«Дуже багато застрягань під час вимикання світла. Якщо два–три — це ще нормально, а коли 10–15, аварійна служба працює на межі своїх можливостей», — говорить Олег Ніколайчук.

Фахівці нагадують мешканцям про правила безпеки: не користуватися ліфтом за 10–15 хвилин до планового відключення електроенергії та утриматися від поїздок одразу після її відновлення — до стабілізації напруги.

Разом із тим на підприємстві визнають кадровий дефіцит. Молодих спеціалістів бракує, тож досвідчені працівники готові ділитися знаннями й навчати новачків.

КП «Новозаводське» запрошує до своєї команди електромеханіків, слюсарів-сантехніків, покрівельників, малярів та робітників з благоустрою. На підприємстві гарантують офіційне працевлаштування, стабільну заробітну плату та соціальні гарантії.

Вона дарує людям красу — навіть у найскладніші часи.
Євгенія Голуб — перукарка-модельєрка, мама трьох дітей, волонтерка та членкиня Ради ВПО області. Після вимушеного переїзду з прикордонної Семенівки до Чернігова вона не зупинилася: відкрила перукарню, підтримує жінок-переселенок, працює з групами самопідтримки та разом із сином стриже військових у шпиталях.

Історія жінки, яка власним прикладом доводить: навіть втративши дім, можна знайти сили жити, допомагати іншим і будувати майбутнє тут, в Україні. Дивіться у відео.

Чи справді звернення до ЦНАПу для оформлення відстрочки може мати небажані наслідки?
Пояснюємо, як працює нова система з 1 листопада 2025 року, яку роль відіграють ЦНАП і ТЦК та чому більшість відстрочок продовжуються автоматично через Резерв+.