Коли ми говоримо про Закарпаття — згадуємо бограч, Львів асоціюється з пляцками, а Київ — зі знаменитим тортом чи котлетою. А який смак має Чернігівщина? Донедавна на це запитання не було однозначної відповіді. Втім, завдяки дослідженню кулінарної спадщини Сіверщини ситуація змінюється.

«Особливо часто гості й туристи, які приїздили до Чернігова, запитували в туристично-інформаційному центрі: “Що ж можна скуштувати саме вашого?”. І нам було складно назвати щось одне, що асоціювалося б саме з Чернігівщиною»,
— Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР.

Відповідь почали шукати під час етнографічних експедицій селами області. Дослідники збирали не просто рецепти, а кулінарні історії родин, які передавалися з покоління в покоління.

«Чернігівщина має дуже виразні смаки. Значна частина області належить до історико-етнографічного регіону Східного Полісся, а асортимент страв визначався природними умовами та господарськими заняттями населення»,
— Галина Бондаренко, етнологиня, кандидатка історичних наук.

Під час експедицій особливу увагу дослідників привернула велика кількість ферментованих продуктів, які сьогодні вважаються основою здорового харчування.

Однією з гастрономічних знахідок став огурєчнік із села Халявин Чернігівського району. Цю страву все життя готує місцева жителька Любов Геращенко. Саме вона привезла родинний рецепт на професійну кухню, щоб навчити шеф-кухаря готувати його так, як колись навчила мама.

«Це страва моєї мами. Вона готувала її для нашої родини, а тепер і ми продовжуємо цю традицію. Готується огурєчнік із м’яса, картоплі, моркви та квашених огірків. У нас вдома його роблять постійно»,
— Любов Геращенко, жителька с. Халявин.

Жінка зізнається, що ніколи не думала, що колись проводитиме майстер-клас для професійного кухаря, а родинний рецепт стане частиною великого гастрономічного проєкту.

Проєкт реалізується в межах ініціативи «Смачна Чернігівщина: спадщина для всіх». Його основа — старовинні рецепти, зібрані під час експедицій у громадах області. Спочатку їх презентували у форматі настільної гри, а тепер адаптували для ресторанного меню.

«Ми вирішили створити цикл із 12 страв. Щомісяця одна з них з’являтиметься в меню. Також записуємо відео з носіями традиції, які навчають шеф-кухаря готувати свої страви та розповідають їхню історію»,
— Катерина Литвин.

Таким чином щомісяця відвідувачі зможуть знайомитися з новою автентичною стравою з різних куточків Чернігівщини. Першим до меню потрапив саме халявинський огурєчнік.

«Усі найкращі смаки для нас пов’язані з дитинством. Саме тому такі страви викликають особливі емоції. А ще важливо, що старовинний рецепт не зникає, а продовжує жити сьогодні»,
— Олексій Аніщенко, шеф-кухар.

З 1 червня огурєчнік офіційно з’явився в меню ресторації. Разом зі стравою відвідувачі отримують колекційну картку з історією господині та QR-кодом на автентичний аудіозапис експедиції.

Частину прибутку від продажу страв організатори спрямовують на підтримку Збройних Сил України, а також на здійснення особистих мрій господинь, які зберегли гастрономічну спадщину Чернігівщини.

Попереду — ще одинадцять автентичних рецептів, які мають допомогти сформувати впізнавану гастрономічну візитівку регіону.

4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення загинули 705 дітей. У цей день згадуємо наймолодших жертв війни та зберігаємо пам’ять про кожне втрачене дитяче життя

Уроки в укриттях й постійні тривоги. Але подивіться на цих дітей! Вони перемагали на олімпіадах , танцювали вальс під дощем , трішки хуліганили й кайфували від свободи. Цьогоріч у «Мудрангеликів» найбільший випуск за час війни — 24 дев’ятикласники та 10 випускників 11-го класу! Випускники 2026, ви неймовірні. Світлої юності!

Міжбудинкові проїзди, зношені комунікації, наслідки обстрілів і занедбані двори – з цими питаннями щодня стикаються мешканці різних районів Чернігова.

Під час зустрічей у мікрорайонах депутат міськради Олександр Ломако зафіксував основні проблеми та обговорив із людьми можливі кроки їх вирішення.

Деталі — у відео.

У Чернігові пройшов дводенний тренінг-практикум «Безбар’єрність. Коректна комунікація», організований за ініціативи Ощадбанку. До навчання долучилися представники міської влади, комунальних підприємств та державних установ.

Метою заходу стало формування культури безбар’єрності та розвиток практичних навичок коректної взаємодії з людьми з інвалідністю, ветеранами та іншими маломобільними групами населення.

Фокус — на практиці та повазі

Під час тренінгу учасники опрацьовували державну Стратегію безбар’єрного середовища та відпрацьовували конкретні ситуації спілкування.

Як зазначають організатори, особливу увагу приділяли щоденним комунікаційним сценаріям.

«Це тренінг для керівників міста, для тих людей, які приймають рішення. Тобто це муніципальна влада, керівники комунальних підприємств, які першими зустрічають людей з інвалідністю, людей з порушеннями зору, слуху, а також ветеранів», — Ольга Лаппо, керівниця проєктів та програм з безбар’єрності Ощадбанку.

Учасників навчали принципам «мови гідності» — коректному формулюванню термінів і уникненню застарілих або принизливих висловів.

«На тренінгу ми вчимо, як правильно поводитися з людьми з інвалідністю, як запропонувати допомогу. Головне правило — запитати, чи вона потрібна», — Ольга Лаппо.

Живий формат і практичні навички

Замість лекцій учасники працювали в інтерактивному форматі — відпрацьовували реальні ситуації супроводу людей із різними потребами.

«Після навчання люди починають більше помічати інших і частіше пропонують допомогу. Це дуже важливий результат», — Вікторія Дока, бізнес-тренерка.

До тренінгу долучилися представники різних сфер — міської ради, соціальних служб, податкової та Пенсійного фонду.

«Такі тренінги дають зовсім інший погляд на безбар’єрність і допомагають краще розуміти потреби людей», — Ірина Марчук, директорка департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

«Це дуже корисно, адже різні служби мають однакову мету — якісно взаємодіяти з людьми», — Олександр Сірик, представник управління культури Чернігівської міської ради.

Системна програма безбар’єрності

Ощадбанк реалізує програму безбар’єрності з 2014 року. Наразі банк має понад 750 відділень, адаптованих до потреб маломобільних груп, 36 інклюзивних просторів та мобільні підрозділи у прифронтових регіонах.

У Чернігові перше безбар’єрне відділення банку запрацювало ще у 2015 році.

Результат навчання

Отримані знання учасники планують впроваджувати у щоденній роботі — у державних, комунальних та соціальних сервісах міста.

У Чернігівському ліцеї №12 відбулося традиційне свято «Гордість ліцею», під час якого нагородили учнів та учениць за перемоги в олімпіадах, конкурсах, спорті та науковій діяльності. Освітяни кажуть: сьогодні такі досягнення мають зовсім іншу ціну, адже здобуваються в умовах повітряних тривог, дистанційного навчання та постійного стресу через війну.

«Цей рік був найскладнішим»

Традиції відзначати найкращих учнів у ліцеї вже понад тридцять років. Та нині за кожною грамотою — значно більше, ніж просто успіх у навчанні.

Директор Чернігівського ліцею №12 Василь Гопаченко каже: цей навчальний рік став найскладнішим за час повномасштабного вторгнення.

«В постійних тривогах перебуває навчальний процес, його організувати дуже складно, навіть за ротаційною системою. Діти вимушені проводити дуже багато часу біля екрану, працюючи дистанційно, а це порушує певну системність в роботі вчителів і в отриманні знань», — говорить Василь Гопаченко.

Попри це, учні продовжують брати участь у творчих конкурсах, спортивних змаганнях, предметних олімпіадах та конкурсах Малої академії наук.

«Вони не просто молодці — вони герої для нашого ліцею», — додає директор.

Одинадцять дипломів за рік

Абсолютним рекордсменом ліцею цього року став одинадцятикласник Максим Мишакін. За навчальний рік хлопець отримав одинадцять дипломів з математики, програмування, англійської мови та конкурсу-захисту МАН.

Сам Максим говорить: секрету немає — йому просто подобається навчатися.

«Я вже звик до тривог. Неможливо навчатися і боятися тривог. Виходить, треба навчатися без страху тривог», — каже хлопець.

Також він додає, що участь в олімпіадах і конкурсах для нього — це можливість постійно відкривати щось нове та виходити за межі буденності.

Дослідження мікропластику та власний мультфільм

Одинадцятикласниця Валерія Бублик цього року захищала наукову роботу на Всеукраїнському етапі Малої академії наук.

Дівчина досліджувала, як мікропластик може потрапляти в організм через популярні кулінарні лайфхаки із соцмереж.

«Мені стало цікаво дослідити, чи не виділяє чайний пакетик мікропластик. Також я дивилася відео лайфхаків, як швидко зварити яйця пашот у поліетиленових пакетах», — розповідає Валерія.

За результатами дослідження вона не лише підготувала наукову роботу, а й створила міні-мультфільм про проблему мікропластику.

«Другою моєю метою стало просвітити населення та людей, котрі мене оточують», — каже учениця.

Валерія зізнається: найбільше цінує підтримку вчителів та школи.

Про приховану пропаганду в мультфільмах

Наймолодшою учасницею конкурсу МАН стала восьмикласниця Катерина Шовкова. Для своєї роботи дівчина обрала секцію журналістики та досліджувала приховану пропаганду в дитячих мультфільмах.

«Мені подобається досліджувати різні теми. У мене тема “деструктивні смисли” — це прихована пропаганда в мультфільмах», — говорить Катерина.

Школярка каже: хотіла показати, що навіть звичний медіаконтент потрібно вміти аналізувати критично.

«Молодь — це потенціал майбутньої України»

Цього дня нагороди отримали десятки учнів: переможці мовних конкурсів, юні хіміки, спортсмени, знавці географії та учасники військово-патріотичної гри Сокіл («Джура»).

До нагородження долучилися представники міської влади, меценати та випускники минулих років.

Начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук наголошує: підтримка обдарованої молоді сьогодні — це інвестиція в майбутнє країни.

«Молодь — це той цінний потенціал, який буде розбудовувати і бачити майбутню Україну», — говорить він.

Свято завершилося спільним фото та словами подяки всім, хто підтримує дітей і допомагає їм розвиватися навіть у найскладніші часи.