Погода

Останні новини

Сюжети

Нове на ТБ

У Чернігові відбувся тренінг із безбар’єрної комунікації для представників громади
У Чернігові відбувся тренінг із безбар’єрної комунікації для представників громади

У Чернігові пройшов дводенний тренінг-практикум «Безбар’єрність. Коректна комунікація», організований за ініціативи Ощадбанку. До навчання долучилися представники міської влади, комунальних підприємств та державних установ.

Метою заходу стало формування культури безбар’єрності та розвиток практичних навичок коректної взаємодії з людьми з інвалідністю, ветеранами та іншими маломобільними групами населення.

Фокус — на практиці та повазі

Під час тренінгу учасники опрацьовували державну Стратегію безбар’єрного середовища та відпрацьовували конкретні ситуації спілкування.

Як зазначають організатори, особливу увагу приділяли щоденним комунікаційним сценаріям.

«Це тренінг для керівників міста, для тих людей, які приймають рішення. Тобто це муніципальна влада, керівники комунальних підприємств, які першими зустрічають людей з інвалідністю, людей з порушеннями зору, слуху, а також ветеранів», — Ольга Лаппо, керівниця проєктів та програм з безбар’єрності Ощадбанку.

Учасників навчали принципам «мови гідності» — коректному формулюванню термінів і уникненню застарілих або принизливих висловів.

«На тренінгу ми вчимо, як правильно поводитися з людьми з інвалідністю, як запропонувати допомогу. Головне правило — запитати, чи вона потрібна», — Ольга Лаппо.

Живий формат і практичні навички

Замість лекцій учасники працювали в інтерактивному форматі — відпрацьовували реальні ситуації супроводу людей із різними потребами.

«Після навчання люди починають більше помічати інших і частіше пропонують допомогу. Це дуже важливий результат», — Вікторія Дока, бізнес-тренерка.

До тренінгу долучилися представники різних сфер — міської ради, соціальних служб, податкової та Пенсійного фонду.

«Такі тренінги дають зовсім інший погляд на безбар’єрність і допомагають краще розуміти потреби людей», — Ірина Марчук, директорка департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

«Це дуже корисно, адже різні служби мають однакову мету — якісно взаємодіяти з людьми», — Олександр Сірик, представник управління культури Чернігівської міської ради.

Системна програма безбар’єрності

Ощадбанк реалізує програму безбар’єрності з 2014 року. Наразі банк має понад 750 відділень, адаптованих до потреб маломобільних груп, 36 інклюзивних просторів та мобільні підрозділи у прифронтових регіонах.

У Чернігові перше безбар’єрне відділення банку запрацювало ще у 2015 році.

Результат навчання

Отримані знання учасники планують впроваджувати у щоденній роботі — у державних, комунальних та соціальних сервісах міста.

«Навчатися без страху тривог»: у Чернігові відзначили найталановитіших учнів ліцею №12
«Навчатися без страху тривог»: у Чернігові відзначили найталановитіших учнів ліцею №12

У Чернігівському ліцеї №12 відбулося традиційне свято «Гордість ліцею», під час якого нагородили учнів та учениць за перемоги в олімпіадах, конкурсах, спорті та науковій діяльності. Освітяни кажуть: сьогодні такі досягнення мають зовсім іншу ціну, адже здобуваються в умовах повітряних тривог, дистанційного навчання та постійного стресу через війну.

«Цей рік був найскладнішим»

Традиції відзначати найкращих учнів у ліцеї вже понад тридцять років. Та нині за кожною грамотою — значно більше, ніж просто успіх у навчанні.

Директор Чернігівського ліцею №12 Василь Гопаченко каже: цей навчальний рік став найскладнішим за час повномасштабного вторгнення.

«В постійних тривогах перебуває навчальний процес, його організувати дуже складно, навіть за ротаційною системою. Діти вимушені проводити дуже багато часу біля екрану, працюючи дистанційно, а це порушує певну системність в роботі вчителів і в отриманні знань», — говорить Василь Гопаченко.

Попри це, учні продовжують брати участь у творчих конкурсах, спортивних змаганнях, предметних олімпіадах та конкурсах Малої академії наук.

«Вони не просто молодці — вони герої для нашого ліцею», — додає директор.

Одинадцять дипломів за рік

Абсолютним рекордсменом ліцею цього року став одинадцятикласник Максим Мишакін. За навчальний рік хлопець отримав одинадцять дипломів з математики, програмування, англійської мови та конкурсу-захисту МАН.

Сам Максим говорить: секрету немає — йому просто подобається навчатися.

«Я вже звик до тривог. Неможливо навчатися і боятися тривог. Виходить, треба навчатися без страху тривог», — каже хлопець.

Також він додає, що участь в олімпіадах і конкурсах для нього — це можливість постійно відкривати щось нове та виходити за межі буденності.

Дослідження мікропластику та власний мультфільм

Одинадцятикласниця Валерія Бублик цього року захищала наукову роботу на Всеукраїнському етапі Малої академії наук.

Дівчина досліджувала, як мікропластик може потрапляти в організм через популярні кулінарні лайфхаки із соцмереж.

«Мені стало цікаво дослідити, чи не виділяє чайний пакетик мікропластик. Також я дивилася відео лайфхаків, як швидко зварити яйця пашот у поліетиленових пакетах», — розповідає Валерія.

За результатами дослідження вона не лише підготувала наукову роботу, а й створила міні-мультфільм про проблему мікропластику.

«Другою моєю метою стало просвітити населення та людей, котрі мене оточують», — каже учениця.

Валерія зізнається: найбільше цінує підтримку вчителів та школи.

Про приховану пропаганду в мультфільмах

Наймолодшою учасницею конкурсу МАН стала восьмикласниця Катерина Шовкова. Для своєї роботи дівчина обрала секцію журналістики та досліджувала приховану пропаганду в дитячих мультфільмах.

«Мені подобається досліджувати різні теми. У мене тема “деструктивні смисли” — це прихована пропаганда в мультфільмах», — говорить Катерина.

Школярка каже: хотіла показати, що навіть звичний медіаконтент потрібно вміти аналізувати критично.

«Молодь — це потенціал майбутньої України»

Цього дня нагороди отримали десятки учнів: переможці мовних конкурсів, юні хіміки, спортсмени, знавці географії та учасники військово-патріотичної гри Сокіл («Джура»).

До нагородження долучилися представники міської влади, меценати та випускники минулих років.

Начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук наголошує: підтримка обдарованої молоді сьогодні — це інвестиція в майбутнє країни.

«Молодь — це той цінний потенціал, який буде розбудовувати і бачити майбутню Україну», — говорить він.

Свято завершилося спільним фото та словами подяки всім, хто підтримує дітей і допомагає їм розвиватися навіть у найскладніші часи.

Маршрутами пам’яті: на Чернігівщині стартував проєкт зі збереження свідчень про весну 2022 року
Маршрутами пам’яті: на Чернігівщині стартував проєкт зі збереження свідчень про весну 2022 року

Від особистих історій — до маршруту пам’яті

Проїхати дорогами, якими навесні 2022-го люди вибиралися з оточеного Чернігова. Зупинитися в селах, де пережили окупацію, обстріли та евакуацію. І почути голоси тих, хто пам’ятає ці події не з архівів, а з власного життя.

На Чернігівщині стартував проєкт «Спільна пам’ять: голоси, місця, шляхи», покликаний зберегти свідчення очевидців подій весни 2022 року та створити сучасний маршрут пам’яті селами Чернігівського району.

Першим кроком стало підписання меморандуму про співпрацю між Чернігівською районною радою, Іванівською громадою, Управлінням культури та туризму Чернігівської міської ради та ГО «Північна культурна столиця».

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну».


«Ми вже багато чого не пам’ятаємо»

Ініціатива охоплює населені пункти так званого Київського напрямку оборони Чернігова — Ягідне, Лукашівку, Іванівку, Количівку, Анисів та інші села, які навесні 2022 року стали місцями боїв, окупації та евакуації цивільних.

З травня 2022 року дослідники вже записали сотні усних свідчень жителів Чернігівщини. Це історії про життя під обстрілами, втрати, вимушені рішення та досвід виживання.

Начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук наголошує: роботу зі збереження пам’яті потрібно вести вже зараз.

«Робота з пам’яттю як інструментом сьогодні — це вкрай важлива тема, оскільки так, як ми її зафіксуємо сьогодні, і треба уже фіксувати… ми багато чого не пам’ятаємо, що було у 2022 році на Чернігівщині».


Маршрут із голосами очевидців

У межах проєкту планують створити маршрут пам’яті, який проходитиме через населені пункти Чернігівського району. Його доповнять інформаційними стендами, картою, путівником та аудіогідом із фрагментами реальних свідчень людей.

Заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР Олена Швидка пояснює: ідея полягає в тому, щоб люди могли самостійно пройти цей маршрут і почути історії очевидців безпосередньо на місцях подій.

«Людина може самостійно пройти цей маршрут і слухати фрагменти голосів людей, які дають ці свідчення… щоб це було збережено і залишилося».


Громади самі визначатимуть місця пам’яті

Окрему увагу приділятимуть роботі з громадами. Саме місцеві жителі визначатимуть, які локації мають стати точками пам’яті та частиною маршруту.

Голова Іванівської громади Олена Швидка говорить: раніше історії про пережите часто залишалися розрізненими.

«Дуже багато про нас писали, але це все було хаотично. Хотілося б, щоб зберігалася єдина історія Чернігівщини».


Не лише пам’ятники, а жива пам’ять

Учасники проєкту наголошують: ідеться не лише про меморіальні об’єкти, а про створення цілісної системи пам’яті — через свідчення людей, наукові видання, цифрові ресурси та маршрути.

Голова Чернігівської районної ради Тетяна Кузнецова-Молодчая зазначає, що для збереження таких історій потрібні сучасні підходи.

«Ми хочемо зберегти живу пам’ять людей і щоб ця пам’ять зберігалася, необхідно вже застосувати сучасні підходи, сучасні технології».

У межах проєкту також планують продовження серії видань «Чернігів у війні — 2022: голоси очевидців», створення сайту та підготовку амбасадорів маршруту пам’яті.

Організатори переконані: головне — зберегти не лише факти війни, а й людські голоси, які стоять за ними.

Від кількох аудиторій до університету: у Чернігові презентували першу книгу про історію політехніки
Від кількох аудиторій до університету: у Чернігові презентували першу книгу про історію політехніки

У Національному університеті Чернігівська політехніка презентували першу книгу про історію навчального закладу. В її основі — машинописний нарис 1985 року, який десятиліттями зберігався в архівах і лише тепер отримав повноцінне видання українською мовою.

Книга охоплює перші 25 років існування тодішнього філіалу Київського політехнічного інституту — від моменту створення у 1960 році до середини 80-х.

«На рівному місці і без нічого»

Сьогодні «Чернігівська політехніка» — один із найбільших університетів області. Але на початку 60-х тут не було ані власних корпусів, ані сформованого викладацького колективу.

Фактично все починалося з кількох аудиторій та потреби області у технічних спеціалістах. Саме тоді у Чернігові відкрили загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, який згодом перетворився на окремий університет.

Одним із ключових людей у створенні закладу став Євген Калита — у 35 років йому доручили організувати новий технічний виш у Чернігові.

Викладач університету Анатолій Ковтун, який працював у політеху з 1960 по 2017 рік, каже: починати було непросто.

«Все правда. Це було дуже трудно починати. Дуже трудно на рівному місці, як кажуть, і без нічого. Ну, так вийшло, що організатором нашого навчального закладу був досить толерантний Євген Григорович Калита. В цій справі він, як то кажуть, зіграв дуже значну роль».

Архіви, переклад і сотні імен

За словами директора музею історії університету, почесного професора Олександра Крука, робота над книгою виявилася значно складнішою, ніж просто переклад тексту українською.

У старому нарисі згадувалися сотні людей — часто лише з ініціалами та російською мовою написання. Команді довелося працювати з архівами, особовими справами та спогадами ветеранів університету, щоб відновити точні імена та біографічні дані.

«Особливо 60-ті роки згадується, сотні людей згадується в цьому тексті, і люди згадуються як прізвище і ініціали російською мовою… Тому дуже багато часу це забирало», — розповів Олександр Крук.

Над оригінальним текстом у 1980-х працювали 29 авторів — декани, завідувачі кафедр і керівники різних підрозділів інституту.

Історія університету — це історія міста

Учасники презентації неодноразово наголошували: книга важлива не лише для самого університету. Вона показує, як разом із розвитком промисловості змінювався і Чернігів.

Наприкінці 50-х років області були потрібні інженери та технічні спеціалісти для нових підприємств. Саме тому у місті й почали створювати технічну освітню базу.

Випускник університету Сергій Соломаха називає це покоління студентів і викладачів «золотим фондом» Чернігівщини.

«Важливість в тому, що вона показує фундамент, на якому набудовані інші всі наступні покоління. Ви повинні розуміти, що ті молоді люди, які закінчували політех, це був той «Золотий Фонд» кадровий, який досі керує Чернігівщиною».

«Ми можемо продовжувати цю працю»

Для нинішніх студентів історія політехніки — це вже не лише про минуле.

Голова студентської ради Валентина Карповець говорить: після презентації книги багато хто інакше подивився на університет і його роль у розвитку міста.

«Я дуже рада, що от ми, як молоде покоління, можемо надалі продовжувати цю працю. Це дійсно моя ціль — продовжувати розвивати наш політех».

За словами упорядників, презентоване видання — лише початок великого проєкту з дослідження історії університету.

Попереду — нові книги, спогади викладачів і випускників та дослідження наступних етапів розвитку «Чернігівської політехніки».

БІЛЬШЕ НОВЕ НА ТБ

Позначки