Електронні петиції, громадський бюджет, молодіжні ініціативи, відкритий діалог із владою – чи працюють ці інструменти на практиці?

У новому випуску подкасту говоримо про те, як громади Чернігівщини залучають людей до ухвалення рішень та чому активність жителів сьогодні стає основою розвитку громад.

Учасники розмови:
• Юрій Хоменко – секретар Ніжинської міської ради
• Сергій Гарус – Ріпкинський селищний голова
• Павло Шимко – Бахмацький міський голова
• Олександр Підгорний – програмний керівник ГО «Центр Доброчин»

Відеосюжет виготовлено громадською організацією «Центр Доброчин» в межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс».
Проєкт “Імпульс” реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Новий етап співпраці: Чернігів і Аахен закріплюють довгострокове партнерство. 2 травня на 47й сесії Чернігівської міської ради депутати підтримали рішення про встановлення регулярного партнерства з німецьким містом. Йдеться про закріплення довгострокових відносин, які за останні роки вийшли за межі гуманітарної допомоги. Для підписання угоди міська рада уповноважила заступника міського голови Віктора Геращенка.

Це рішення стало продовженням співпраці, яка розпочалася у найскладніший для міста період – після початку повномасштабної війни. Перші офіційні домовленості між Черніговом та Аахеном підписали 20 січня 2023 року в онлайн-форматі. Тоді міський голова Владислав Атрошенко та бургомістерка Аахена Сібілле Койпен задекларували готовність до підтримки та співпраці.

Вже за кілька місяців партнерство отримало офіційне продовження. 13 травня 23-го року в Аахені, під час церемонії вручення Міжнародної премії Карла Великого, підписали угоду про партнерство солідарності. З української сторони документ підписав виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако, з начецької – бургомістерка Сібілле Койпен.

За цей час Чернігів отримав від німецьких партнерів техніку, обладнання та підтримку для відновлення міської інфраструктури. Водночас співпраця розвивалася і на рівні обміну досвідом між громадами. Попри відстань, міста мають багато спільного: схожий масштаб, потужне освітнє середовище та багатовікову історію. Аахен, який свого часу пережив масштабні руйнування після Другої світової війни, сьогодні ділиться досвідом відновлення.

Перехід до регулярного партнерства означає новий рівень взаємодії. Йдеться не лише про допомогу, а про системну співпрацю — у розвитку інфраструктури, енергетики, транспорту та міського простору. Для Чернігова це можливість не просто відбудувати зруйноване, а впроваджувати сучасні європейські підходи у розвитку міста. І водночас — ще один крок до інтеграції громади у європейський простір через пряме партнерство міст.

У Чернігові презентували нову послугу для захисників і захисниць — податковий супровід ветеранського підприємництва. Сервіс запрацював у квітні цього року з ініціативи Державної податкової служби спільно з Міністерством у справах ветеранів. Йдеться про персональну підтримку на всіх етапах ведення бізнесу — від вибору системи оподаткування до отримання грантів і подальшого розвитку справи.

У податковій пояснюють: головна мета — зробити підприємництво для ветеранів зрозумілим і доступним, без зайвої бюрократії та ризиків, які часто виникають через нестачу інформації.

«Податковий супровід ветеранського підприємництва — це повний супровід ветеранів, які бажають відкрити або розвивати власну справу. І ті, хто тільки планує, і ті, хто вже має бізнес, можуть звертатися до нас, щоб отримати якісну консультацію»,
— зазначає в.о. начальника Головного управління ДПС України в Чернігівській області Тетяна Рубан.

Для самих ветеранів така підтримка — це більше, ніж просто консультації. Підприємець і ветеран Віктор Рибак, який займається бізнесом із 1999 року, каже: після повернення з фронту важливо відчувати не лише контроль, а й допомогу від держави.

«Коли ти повертаєшся з війни, часто нічого не хочеться, ти пригнічений. А коли знаходиш спільну мову, зокрема і з податковою, — це великий плюс»,
— говорить він.

Окрему увагу в межах нового сервісу приділяють грантовим програмам. Вони можуть стати важливою підтримкою для тих, хто відновлює або починає бізнес після служби.

«За всі роки підприємницької діяльності я вперше отримав грант. Це дуже корисна підтримка, адже багато хто залишив бізнес, пішов на війну, а тепер змушений починати все спочатку»,
— додає Віктор Рибак.

Втім, разом із можливостями існують і ризики — особливо коли підприємці не до кінця розуміють умови участі в грантових програмах.

«До мене зверталися ветерани, які потрапили у фінансову халепу, взявши гранти через інтернет. Часто ніхто не пояснює повністю вимоги та зобов’язання. У результаті люди отримують кошти, але стикаються з умовами, які не можуть виконати»,
— розповідає керівник Центру ветеранського розвитку Григорій Маханьков.

«Буває, що потрібно оформити працівників, платити зарплату — а про це заздалегідь не говорять. І ветерани змушені закривати бізнеси, залишаючись із боргами»,
— додає він.

Саме тому фахівці радять перед участю в грантових програмах обов’язково консультуватися з податковою.

«Перед тим як брати грантові зобов’язання, звертайтесь до податкової. Там фахівці чітко пояснять умови, і ви зможете уникнути фінансових ризиків»,
— наголошує Григорій Маханьков.

Щоб зробити комунікацію ще ефективнішою, у податковій службі планують залучати до роботи самих ветеранів.

«У Чернігівській міській податковій є вакансія старшого державного інспектора, і ми радо хочемо бачити на цій посаді ветерана. Ми навчимо і підтримаємо»,
— зазначає Тетяна Рубан.

Очікується, що такий підхід допоможе вибудувати довіру та забезпечити спілкування «однією мовою».

Новий сервіс уже доступний в Офісі податкових консультантів у Чернігові, а також через онлайн-пункти для жителів області. Він покликаний стати реальним інструментом підтримки тих, хто після служби прагне розвивати власну справу.

До Великодня залишаються лічені дні, і на ринку Ремзавод у Чернігові — справжній передсвятковий рух. Люди приходять сюди зранку, щоб зібрати великодній кошик: купити паску, сир, масло, домашню ковбасу та інші традиційні смаколики.

Покупці кажуть — тут можна знайти все необхідне до свята.

«Все тут подобається, і ціни гарні. В першу чергу на пасочку, творог, масло, сметанку», — розповідає одна з відвідувачок ярмарку.

На ринок привозять продукцію з різних куточків Чернігівщини — Вертіївки, Сновська, Ріпок, Ніжина. Продавці кажуть: намагаються працювати переважно з місцевими виробниками.

«У нас все фермерське. І все місцеве. Вертіївка робить, Сновськ робить продукцію. Так що з нашої області всяка продукція. І завжди все смачненьке, свіженьке», — каже продавчиня.

Особливий попит перед святами — на паски. На ярмарок їх традиційно привозять і ніжинські виробники.

«Ми з Ніжина Печемо з любов’ю для людей. Є звичайні з ізюмом, є з начинками — шоколадна, фісташкова, заварний крем. Є з шоколадом всередині. А найкраща наша паска — елітна: тісто на згущеному молоці, всередині цукати», — розповідає продавчиня.

Покупці кажуть — повертаються до знайомих виробників роками.

«Я в минулому році брала, і в позапрошлому. Дуже смачні. Тісто як домашнє, не треба й морочитися», — ділиться чернігівка.

М’ясні ряди — одне з найлюдніших місць на ярмарку. До великоднього кошика обов’язково купують домашню ковбасу.

«Ковбаску домашню беруть — дуже смачно, свіженька така добренька», — каже продавчиня.

Попри великий попит, продавці запевняють: до свята готувалися заздалегідь, тож продукції вистачить на всіх. Окрім традиційних виробів, з’являються і новинки.

«Є отакі гарні “яблучка” в корзинку класти. Пахуче-пахуче, дуже гарно пахне… Ще є “груша” — новинка, і в нікого її немає, лише в нас. Це половинка м’ясна, у спеціях, дуже пахне», — показує продукцію продавчиня Олена.

Багато покупців знають продавців особисто і залишаються їхніми клієнтами роками.

«Я у Олени купую продукцію вже 11 років. Мені дуже подобається і продукція, і сама Олена як людина», — каже відвідувачка ярмарку.

На ринку можна придбати і великодні кошики ручної роботи.

«Це наші кошики з Ріпок. Батюшка плете зі своєю невісткою Василиною, матушка допомагає», — розповідає продавчиня.

Продавці кажуть: зараз люди купують небагато, але намагаються, щоб святковий стіл усе ж був по-справжньому великоднім.

Та попри атмосферу свята, майже кожна розмова тут — про головне бажання українців.

«Миру. Тільки миру», — каже одна з продавчинь.

«Щоб хлопці повернулися. Щоб люди не плакали… Але будемо жити, будемо пекти паски, робити ковбаси, зустрічати хлопців, радіти. Все буде добре», — додає продавчиня Олена.

Чернігівці кажуть — попри всі труднощі, намагаються зберігати традиції і готуватися до Великодня.

«Дай Бог всім людям паски гарної, тихої», — бажає одна з покупчинь.

На Ремзаводі ярмаркують щотижня. А перед Великоднем тут особливо людно — адже кожен хоче зібрати святковий кошик для себе і для близьких.

«Я йду на ринок», — так сказав Юрій Бондаренко мамі вранці 24 лютого. Насправді він, як і сотні чернігівців, пішов до військкомату. А за добу вже був на позиціях на «Клевері» — стратегічній транспортній розв’язці під Киїнкою. Тоді це була гола земля, яка за лічені дні стала одним із найгарячіших рубежів оборони Чернігова.

Людмила Бондаренко — мати Юрія Бондаренка

«24-го числа утром він пішов в обласний військкомат, сказав мені: “Я іду на ринок”. А потім після обіду дзвонить, каже: “Мама, мама, я не прийду ночувати, я оружиє получаю”. А потім утром подзвонив: “Мама, прийди, забери одяг”. Я побігла, він виходить у військовій формі із автоматом, обняв, поцілував мене. 25-го вечора о 10:00 їх сюди привезли.»

38 днів під постійними обстрілами бійці територіальних центрів комплектування стримували ворога, блокуючи дорогу на Київ та захищаючи підступи до Чернігова. Захисники згадують сьогодні, як їм довелося буквально вгризатися в мерзлий ґрунт.

Ігор Батюк — начальник Корюківського районного ТЦК та СП (2022 рік)

«24 лютого ми знаходились у запасному районі, потім нам поступив приказ висунутися в район, так називаємо наш “Клевер”, для підготовки до оборони. Ну, приїхали всі ми. Нічого — ні оборонних рубежів, нічого не було. Першу ніч ночували на землі, друг до друга. Потім зранку почали робити окопи, бліндажі, пиляти дерева і накривати їх — для того, щоб можна було вести оборону.»

Друга назва «Клевера» — «Спарта», а бійців, які тримали ці позиції, досі називають «спартанцями». За словами Ігоря Батюка, окупанти були переконані, що тут зосереджені значні сили ЗСУ.

«Наш “Клевер” думали, що там дуже багато скупчення військовослужбовців, техніки. Нас бомбили літаки, скидали бомби, ракети. То, що могло летіти на Чернігів, залишалося на “Клевері”.»

За кожен день, виграний для міста, тут платили життями. Поранених та загиблих виносили під обстрілами на протилежний бік розв’язки — єдине місце, звідки могла вестися евакуація.

«Жива пам’ять хлопцям, ті, що загинули, але ми пам’ятаємо їх і завжди будемо пам’ятати», — додає Ігор Батюк.

Торік на «Клевері» відкрили пам’ятний знак на честь дев’яти військовослужбовців ТЦК, які загинули саме на цьому рубежі. На плиті викарбувані їхні імена. Сюди й цього року приїхали рідні та побратими, щоб у спільній молитві згадати полеглих.

Олександр Мироненко — заступник начальника Чернігівського обласного ТЦК та СП

«Була єдина задача — не пропустити ворога в місто. Ворог в місто не зайшов. Задача була виконана. На жаль, ми втратили своїх військовослужбовців. Вічна їм шана, вічна пам’ять. Слава Україні! Героям слава!»

Це місце обабіч траси, яка колись сполучала Україну з країнами агресорками, стало священним для тих, хто втратив.

Людмила Бондаренко — мати Юрія Бондаренка

«Пішов захищати свою сім’ю. Своє місто, рідне, в якому народився і виріс. Пішов захищати неньку Україну, щоб ми жили щасливо.»

Ми повинні пам’ятати їхній подвиг!

Чи куштували ви огурєчнік – традиційну страву з кислими огірками, яку готують на Чернігівщині?

Господиня з села Халявин пані Любов Геращенко показує свій родинний рецепт і розповідає, як ця страва передавалася з покоління в покоління. А ще дізнаєтесь більше про проєкт «Смачна Чернігівщина», який збирає та популяризує гастрономічну спадщину нашого регіону.

Дивіться відео та відкривайте для себе смаки Чернігівщини.