У Чернігові завершують реалізацію одного з найбільших міжнародних інфраструктурних проєктів останніх років у сфері теплопостачання. Його фінальним етапом стала реконструкція підземних магістральних тепломереж, які понад пів століття забезпечують теплом центральну частину міста.

Таким чином завершено реалізацію обох компонентів міжнародного проєкту, який став одним із наймасштабніших оновлень системи централізованого теплопостачання Чернігова за останні десятиліття.

Необхідність модернізації була об’єктивною. Окремі ділянки тепломережі майже повністю вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Лише за останні десять років після гідравлічних випробувань на них зафіксували шістнадцять пошкоджень. Через аварії без тепла та гарячої води залишалися майже 30 тисяч споживачів.

«Потреба в реконструкції трубопроводів була очевидною. За десятиліття експлуатації ізоляція перестала виконувати свої основні функції — захист трубопроводу та зменшення теплових втрат. Після демонтажу ізоляції ми виявили окремі ділянки, які потребували заміни, виконали антикорозійну обробку по всій довжині магістралі й фактично дали цьому трубопроводу друге життя. Що ж до підземних мереж, то там корозія в окремих місцях стала критичною, а кількість аварійних ситуацій уже перевищувала всі розумні межі», — розповів заступник начальника цеху експлуатації теплових мереж КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради Ігор Ващенко.

Проєкт «Реконструкція трубопроводів централізованої системи теплопостачання комунального підприємства “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради у місті Чернігові» реалізували завдяки грантовій підтримці Європейського Союзу із загальним бюджетом 5,2 мільйона євро в межах Програми «Відновлення критичної інфраструктури. Компонент II» під управлінням НЕФКО.

Технічний нагляд та контроль за виконанням робіт відповідно до європейських стандартів здійснювала міжнародна інженерно-консалтингова компанія Egis.

Проєкт складався з двох взаємопов’язаних компонентів. Перший передбачав відновлення теплоізоляції близько шести кілометрів магістральних трубопроводів. Другий — реконструкцію майже трьох кілометрів підземних тепломереж на проспекті Перемоги та двох ділянках вулиці Коцюбинського із заміною старих сталевих труб на сучасні попередньоізольовані.

Реалізація проєкту проходила в умовах повномасштабної війни, що суттєво впливало на організацію робіт.

«Основними труднощами стали війна, постійні загрози балістичних ударів і атак безпілотників. Під час повітряних тривог персонал змушений був евакуйовуватися, роботи призупинялися, а після відбою тривоги знову відновлювалися», — зазначив Ігор Ващенко.

Окрім безпекових викликів, реалізацію проєкту ускладнювали перебої з постачанням матеріалів, дефіцит труб і комплектуючих із необхідними технічними характеристиками на українському ринку, а також паливна криза. Попри це всі роботи виконали відповідно до умов договору та під постійним технічним наглядом.

Після завершення реконструкції підприємство очікує суттєве підвищення надійності роботи оновленої магістралі.

«По-перше, це зменшення теплових втрат, а відповідно — і витрат палива на підігрів теплоносія. По-друге, сучасні трубопроводи практично виключають аварійні ситуації, які раніше виникали регулярно. Ми розраховуємо, що на оновленій ділянці буде забезпечено безаварійну подачу теплоносія щонайменше найближчі 20–30 років», — сказав Ігор Ващенко.

Завдяки реалізації обох компонентів проєкту одна з ключових магістралей системи теплопостачання Чернігова отримала новий ресурс для стабільної роботи. Для міста це означає менше аварійних відключень, скорочення теплових втрат і викидів парникових газів, раціональніше використання енергоресурсів та загальне підвищення надійності теплопостачання.

У Березні кажуть: 16 липня — День вишні. Саме цього дня ягоди засипають цукром і залишають настоюватися. Через кілька місяців смакують наливку, а самі вишні отримують друге життя — стають начинкою для родинного пирога.

«П’янАя вишня» — саме так називають у Березні ягоди, які кілька місяців настоюються у власному соку без додавання спирту. Саме вони разом із маком стали головною особливістю родинного пирога, який цього серпня вперше відтворюють на професійній кухні в Чернігові.

Страва стала третьою у гастрономічному проєкті «Смачна Чернігівщина: спадщина для всіх», що повертає до сучасної кухні автентичні рецепти Чернігівщини.

«Сьогодні випала честь для мене особисто і взагалі для Березнянської громади готувати автентичну страву моєї родини, наш родинний пиріг, який минулого року здобув перемогу у національному конкурсі “Мій пиріг Незалежності” в номінації “Візитівка регіону”», — говорить голова громадської організації «Твоя історія, традиції твої — Березне» Марія Шевченко.

Понад століття цей рецепт жив лише на родинній кухні. Його не записували у зошити — передавали від жінки до жінки, від матері до доньки. А найкращими учнями ставали діти, які просто були поруч.

«Такий пиріг у нашій родині готувала прабабуся Железняк Ксенія 1880 року народження, потім передала цей рецепт бабусі Железняк Домникії, та, своєю чергою, моїй матері Пінчук Ганні», — розповідає Марія Шевченко.

Каже, найцінніше передавалося навіть не через слова.

«Моя мати мені вже не передавала, але ми, діти, бігали хвостиком, і так воно передалося», — усміхається господиня.

Шеф-кухар Олексій Аніщенко зізнається: працювати зі стравою, яку покоління берегли в одній родині, — особлива відповідальність.

«Викликає дуже велику гордість за такі страви… дуже велику вдячність за довіру до людей, до їхніх нащадків, які передавали їм цей рецепт», — каже він.

Марія Шевченко жартує, що цього дня не збиралася контролювати кожен рух кухаря.

«Контроль, я думаю, — це саме зайве, що можна застосувати у сьогоднішній події. Я ще й сама буду в нього навчатися», — говорить вона.

Проєкт «Смачна Чернігівщина: спадщина для всіх» об’єднав носіїв родинних рецептів, дослідників і кухарів. Його мета — повернути до життя автентичні страви Чернігівщини та зберегти гастрономічну спадщину регіону.

Скуштувати родинний пиріг із Березни можна протягом усього серпня в одній із чернігівських ресторацій.

Ще кілька тижнів тому вони представляли Україну на ювілейному, 70-му конкурсі «Євробачення». А вже цими вихідними співачка Вікторія Лелека та бандурист Ярослав Джусь виступили у невеликій Количівці під Черніговом.

Камерний концерт відбувся у ресурсному просторі «Лаванда Вовченко». Слухачами стали ветерани, оборонці Чернігова, родини захисників та волонтери. Захід свідомо не анонсували широко, аби зберегти його особливу атмосферу.

Місце проведення обрали невипадково. Навесні 2022 року саме поблизу Количівки проходила одна з ліній оборони Чернігова. Після деокупації місцева жителька й волонтерка Ольга Вовченко створила тут ресурсний простір, де люди можуть відновлювати сили.

«Цей простір про те, щоби просто тут бути… Тут просто можна бути собою. Хочеться плакати — можна плакати. Хочеться сміятися — можна сміятися. Хочеться побути в тиші — можна побути в тиші», — говорить Ольга Вовченко.

Для Вікторії Лелеки участь у таких камерних зустрічах має особливе значення.

«Хочеться бути частинкою цього енергообміну… Щось від себе дати тим, хто вже дав дуже багато», — каже співачка.

«У мене є бажання самій ініціювати щось і зробити ось таке… Це відчуття єдності не просто абстрактне, а реальне», — зазначила Вікторія Лелека.

Для Ярослава Джуся це вже другий приїзд до Количівки. Торік він виступав тут разом із дітьми громади, а після повернення з Євробачення знову приїхав до ресурсного простору.

«Це синергія людей, вітру, шуму дерев, пташок… Відчуття гармонії, балансу, єднання природи, душі і тіла», — поділився музикант.

«Наші люди начебто не лише вухами слухають бандуру… Хочеться ще краще грати для людей», — говорить Ярослав Джусь.

Для Ольги Вовченко цей вечір став дуже особистим.

«Я почула голос, який лунав за межами України, але говорив про Україну… Це дуже цінні люди. А тим паче вони важливі тут», — сказала вона.

Перший великий концерт після Євробачення Вікторія Лелека та Ярослав Джусь уже анонсували — він відбудеться в Одесі. Та одним із перших своїх виступів після міжнародної сцени музиканти обрали саме Количівку на Чернігівщині.

Війна не бере пауз. І життя теж.

П’ять жінок із Чернігівщини продовжують створювати спільний проєкт без бюджету, але з великим бажанням змінювати життя навколо себе.

У центрі другого епізоду — історія Віри Рогової, яка після власних випробувань допомагає іншим жінкам знову повірити в себе.

Це реаліті без постановок. Лише справжні люди, справжні емоції й непрості рішення.
Дивіться другий епізод «Голосу жінки. Чернігівщина».

Два спецавтомобілі швидкої допомоги для перевезення людей з інвалідністю передав Чернігову благодійний фонд «Корабель допомоги». Проєкт реалізували завдяки Олександру Ломако та громадській організації «Українська команда».

Один автомобіль уже передали комунальному підприємству «Ветеранський простір». Другий поки що спільно використовуватимуть міська лікарня №3 та пологовий будинок. Найближчим часом місто очікує ще один автомобіль, який працюватиме вже для потреб пологового будинку.

«Мені дуже приємно, що вдалося реалізувати цей проєкт і доставити в Чернігів два автомобілі. Ми чекаємо за деякий час на третій автомобіль для людей з інвалідністю — це і для наших лікарень, і соціальних закладів. Це дуже важливо зараз, час змінився. Дуже багато людей, які захищають або захищали нашу країну, повертаються з особливими потребами. Це ветерани, наші герої. І місто має адаптуватися під ці потреби, і наші заклади мають адаптуватися», — зазначив депутат Чернігівської міської ради Олександр Ломако.

В умовах війни потреба в такому транспорті лише зростає. Автомобілі прибули до Чернігова з Великої Британії. Вони обладнані спеціальними електропідйомниками та кріпленнями для крісел колісних, що дає змогу безпечно доставляти пацієнтів до медичних закладів.

«Ця техніка дуже потрібна для пацієнтів з інвалідністю, які обмежені своїми фізичними можливостями, — для транспортування як у лікувальні заклади, так і на реабілітацію, а також після лікування додому», — сказав генеральний директор Чернігівської міської лікарні №3 Віктор Янголь.

«У ці складні часи хочу від себе особисто і від пологового будинку подякувати команді, яка піклується про здоров’я жіночого населення, особливо вагітних. Деякі вагітні також мають обмежені можливості, мають інвалідність, і інколи їх необхідно транспортувати на обстеження, лікування чи після пологів додому», — зазначила виконувачка обов’язків генерального директора Чернігівського пологового будинку Галина Леник.

У «Ветеранському просторі» без такого спецавтомобіля — справді ніяк. Ветерани продемонстрували медикам, як працює підйомник для крісел колісних. Кажуть, такий транспорт стане незамінним у щоденній роботі, адже допоможе перевозити захисників після поранень, доставляти їх на реабілітацію, спортивні змагання та інші заходи.

«На жаль, ми маємо зараз стан війни, і кожного дня багато хлопців отримують поранення. Вони повертаються до нас, у Чернігів і область. Майже кожного дня у нас є потреба після поранення або вже після відновлення забирати хлопців із лікарні, відвозити додому або з дому до лікарні на реабілітацію. Тому цей транспорт вкрай важливий для нашої громади і для комунального некомерційного підприємства “Ветеранський простір” Чернігівської міської ради», — наголосив директор КНП «Ветеранський простір» Сергій Довбиш.

Передача спецавтомобілів стала ще одним кроком у розвитку ветеранської та реабілітаційної інфраструктури Чернігова. Саме з ініціативи Олександра Ломако у 2023–2024 роках відремонтували та відкрили реабілітаційні відділення в міських лікарнях №2, №3 та №4, які оснастили сучасним медичним обладнанням.

Крім того, у місті створили комунальне підприємство «Ветеранський простір» — центр, де ветерани та їхні родини можуть отримати комплексну підтримку: від соціального супроводу й психологічної допомоги до консультацій із працевлаштування, реабілітації та адаптації до цивільного життя.

Спеціалізований транспорт став логічним продовженням цієї системи, адже допомагає людям безпечно дістатися туди, де вони можуть отримати необхідну допомогу.