Три хвилі штучного голоду в Україні — 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роки — стали трагедією, яка торкнулася майже кожної української родини. Це був не просто голод. Це був цілеспрямований удар по народові, його культурі, пам’яті та й самому праву на існування.

Тоталітарний режим прагнув змусити українців мовчати. Забрати голос, зламати гідність, стерти відчуття єдності. Десятиліттями правда про Голодомор замовчувалась, свідчення — знищували, а згадувати про загиблих було небезпечно.

Та попри заборони українці зберегли пам’ять. Передавали історії в родинах, берегли документи та свідчення тих, хто пережив ці роки.
Сьогодні ці голоси звучать відкрито — і нагадують, якою високою була ціна нашого виживання.

Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічку пам’яті. Це наша відповідь тим, хто хотів, щоб ми забули. Пам’ятаючи, ми не даємо повторити злочин.

Сьогодні країна-терорист знову намагається стерти нас із лиця землі.
Ті самі методи залякування, ті самі спроби зламати волю й відібрати майбутнє.
Але історія доводить: українців не зламали ні голод, ні репресії, ні війна.

Ми зберегли пам’ять. Ми зберегли гідність.
І сьогодні, вшановуючи жертв Голодоморів, ми говоримо вголос: український народ вистояв — і вистоїть знову.

Запускаємо новий проєкт «Міф vs Реальність. Факти від ТЦК». Це серія коротких роз’яснень, що допоможуть відрізняти правду від маніпуляцій.

У першому випуску розбираємо підроблений лист, який розіслали навчальним закладам нібито від імені ТЦК з вимогою надати списки випускників.

У центрі офіційно заявляють: документ фальшивий. Пояснюємо, як його розпізнати.

Кілька вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ Чернігівщини днями отримали листи з вимогою надати списки випускників, які наближаються до призовного віку. Документ був оформлений нібито від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП офіційно заявили, що таких листів не надсилали. За інформацією установи, документ має ознаки фальсифікації: його зміст, візуальне оформлення та реквізити не відповідають установленому зразку службової документації.

У центрі закликають керівників навчальних закладів, громадян та представників медіа не реагувати на вимоги, зазначені у фейковому листі, та не передавати персональні дані стороннім особам. У разі отримання сумнівних повідомлень рекомендують звертатися безпосередньо до посадових осіб ОТЦК та СП для перевірки достовірності інформації.

Також у відомстві нагадують, що підробка та розповсюдження службових документів, а також незаконний збір персональних даних тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У новому випуску програми «Запитай у лікаря» завідувачка рентгендіагностичного відділення Чернігівського медичного центру сучасної онкології Катерина Засенко пояснює, як проходить мамографія, кому вона потрібна та які результати вважаються нормою.

Говоримо про підготовку до обстеження, подальші кроки у разі спірних висновків і про те, чому регулярний скринінг – це насамперед турбота про здоров’я.

Фахові відповіді без зайвих емоцій – лише чіткі пояснення, що допомагають зробити усвідомлений вибір.

У Чернігові триває підготовка прибудинкових територій до зими. Дерева вже скинули листя, і двори вкрилися щільним осіннім шаром. Щоб встигнути впоратися з обсягами, працівники КП «ЖЕК-10» разом із адміністрацією підприємства вийшли на осінню толоку.

Інженер виробничого відділу Юлія Карпенко розповідає, що така підтримка вкрай необхідна:

«Є потреба, гребемо, робимо місто чистіше, допомагаємо нашим співробітникам, щоб наше місто, наші люди ходили по чистоті і мали файний настрій».

У підприємстві визнають: нині гостро не вистачає двірників. Відкритими залишаються вісім вакансій працівників із комплексного прибирання. Частина наявних робітників — люди пенсійного віку, яким важко виконувати навантаження у пікові періоди. Тому на допомогу виходять працівники інших відділів.

Начальниця відділу кадрів Алла Кондратенко пояснює:

«Керівник підприємства вирішив допомогти робітникам із комплексного прибирання, бо зараз у нас вісім вакансій. Багато працівників — пенсійного віку, і їм дуже важко. Тому ми допомагаємо разом вигрібати ці дільниці».

Суботники у «ЖЕК-10» проводять двічі на рік — восени та навесні, особливо в районах, де є вакантні місця. Підприємство запрошує до своєї команди не лише двірників, а й кваліфікованих фахівців: трактористів, мулярів, покрівельників, теслярів.

Алла Кондратенко додає:

«У нас офіційне працевлаштування, відпустки, заробітна плата невелика, але вчасна — аванс і зарплата. У нас дружний колектив, ми нікого не кидаємо, всіх підтримуємо. Ми — єдина команда».

Осіння толока вкотре показала: попри нестачу робочих рук, колектив «ЖЕК-10» працює злагоджено, аби забезпечити чистоту дворів та комфорт мешканців навіть у непростий час.

У Чернігові відзначили День працівників культури та майстрів народного мистецтва. Серед цьогорічних лауреатів премії «Академія української музики» – ветеран, актор і сценарист Юрій Вєткін, ідейний натхненник театру ветеранів «Серцевір».

Театр ветеранів став унікальним місцем, де зустрічаються сцена і життя, війна і мистецтво. За словами Юрія Вєткіна, за час існування театру через нього пройшло близько пів сотні учасників – колишніх військових, які відкрили для себе силу мистецтва.

«Планів у нас дуже багато, але поки біда з приміщенням. Якщо воно з’явиться – будемо розгортати не тільки театральні, а й музичні, письменницькі студії. Мова йде про справжній культурно-мистецький хаб, у складі якого діятиме театр ветеранів», – розповідає Юрій Вєткін.

Святковий захід до професійного свята відбувся у Чернігівській музичній школі №1 імені Вільконського.
За словами начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександра Шевчука, культура навіть у складні часи продовжує об’єднувати громаду:

«Культура – це тонкий клей, який нас єднає і дає сподівання на світле майбутнє. Вона сьогодні жива, розвивається, мистецька освіта працює».

Премію «Академія української музики» започаткували у 2022 році за ініціативи мецената Антона Артеменка. Нею відзначають тих, хто розвиває і популяризує Чернігів своїм талантом, ідеями та натхненням.

«Театр ветеранів – це унікальне явище. На сцені ми бачимо не лише акторів, а й саме життя. Наші ветерани варті того, щоб про них говорили, цінували і ходили на їхні вистави», – наголосив Олександр Шевчук.

Завершилося свято виступом творчого колективу Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України.
Цей день ще раз нагадав: культура Чернігова не просто живе – вона запалює.