Снігопад для одних створює казковий настрій, для інших — додає клопоту. Поки діти катаються на ковзанках, для комунальників зима означає цілодобову роботу. Головне завдання — якомога швидше забезпечити безпечний рух на основних транспортних магістралях міста.

Техніка КП «АТП-2528» працює ланками — від околиць до центру, з пріоритетом на маршрути громадського транспорту. Спочатку машини згрібають снігову кашу, а слідом одразу проводять посипку, щоб не допустити утворення ожеледиці. Паралельно на вулицях працюють трактори — вони прибирають тротуари та зупинки громадського транспорту, аби містяни могли безпечно пересуватися пішки.

Водій КП «АТП-2528» Владислав Дорошенко працює на підприємстві вже 13 років. Каже, на лінію доводиться виїжджати одразу після появи перших опадів:

Владислав Дорошенко, водій КП «АТП-2528»:
«Ну, сніг пішов — і ми зразу виїжджаємо на дороги. Посипаємо зразу, щоб воно перетворювалось в кашу. Щоб не прикатувалось, не було голольоду».

За словами комунальника, робота на вулицях міста триває постійно, однак не всі мешканці це помічають:

Владислав Дорошенко:
«Є люди з розумінням, а є — без. Кажуть, що не чистимо, нічого не робимо. Але це не так — ми ж не гуляємо, ми постійно при роботі».

Попри стабільну роботу техніки, підприємство відчуває гостру нестачу кадрів. Наразі КП «АТП-2528» потребує трактористів та водіїв спецмашин. Як зазначають на підприємстві, техніка є, а людей бракує:

Владислав Дорошенко:
«Техніка є. Все є. А людей нема».

Разом з тим на підприємстві запевняють: умови праці стабільні, заробітна плата — погодинна, соціальні гарантії збережені, а новачків навчають безпосередньо на робочому місці:

Владислав Дорошенко:
«У нас почасова оплата. Як що зробиш — то і получиш. І лікарняні оплачуються, все повністю. Показуємо, розказуємо, вчимо — як їхати, як машину переобладнати, як маршрут вивчити. Загалом швидко вчаться і потім уже самі їдуть».

Ще одна системна проблема — хаотичне паркування автомобілів уздовж магістральних вулиць. Через залишений транспорт спецтехніка не може очистити дорогу на всю ширину проїжджої частини, і замість трьох смуг руху залишаються лише дві:

Владислав Дорошенко:
«Припарковані машини заважають у роботі. Ми не можемо нормально згрібати і посипати. Проїжджаємо дві смуги, а третю — вже не виходить».

Комунальники наголошують: ефективне прибирання можливе лише за умови співпраці водіїв. Оскільки синоптики прогнозують подальші опади, чернігівців просять не залишати автівки на шляху руху спецтехніки.

Владислав Дорошенко:
«Як би важко не було, аби Чернігів залишався чистим і охайним».

Для неї мистецтво — не просто професія, а спосіб пізнання світу і сенс життя.
Марія Рибіна-Ткач — директорка Чернігівської художньої школи імені Івана Рашевського. Саме тут багато чернігівських митців зробили свої перші кроки в творчості. Під час війни школа зберегла живий контакт із дітьми, повернула більшість учнів і стала простором підтримки та ментального розвантаження.
Історія жінки, яка вірить у силу мистецтва, виховує нове покоління художників і тримає культурний тил міста. Дивіться у відео.

Вона мріяла стати лікарем ще з дитинства і вже понад 20 років залишається поруч із людьми у найскладніші моменти їхнього життя.
Світлана Редька – медична директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги №1. Вона впевнена: сімейний лікар – це людина, з якою має виникнути особливий зв’язок.
Навіть під час війни, коли кожен працює на межі, вона з колегами продовжує розвивати Центр ПМСД №1. Це історія про те, як спільні зусилля та жіноча стійкість тримають наш медичний тил. Дивіться у відео.

Вона працює з ідеями, які стають реальними проєктами для людей і громад.
Ірина Сімонова – директорка Агенції регіонального розвитку Чернігівської області, громадська діячка та волонтерка. Її робота – постійна дія, адвокація регіону і віра в потенціал Чернігівщини, її історію та людей.
Про розвиток, відповідальність і силу не зупинятися навіть у складні часи. Історія жінки, яка знає, навіщо робить те, що робить. Дивіться у відео.

Усе почалося з кількох кущів троянд – для душі й спокою.
Сьогодні Марина Сластьонкіна – підприємиця, засновниця ландшафтної студії та садового центру, номінантка конкурсу «Жінка року-2025». Разом із родиною вона створює сучасні зелені оази, де люди знаходять тишу, натхнення і сили жити далі.
Історія жінки, яка вірить у мрії та втілює їх дією. Дивіться у відео.

Уночі 5 січня російські війська здійснили комбіновану атаку по Чернігову — місто обстріляли ракетами та безпілотниками.
Унаслідок влучань зафіксовано пряме попадання в приватний житловий будинок. У будівлі виникла пожежа. Полум’я пошкодило покрівлю та перекинулося на сусідні домоволодіння.
Також вибуховою хвилею та уламками пошкоджено ще 15 приватних житлових будинків: вибито вікна й двері, зруйновано паркани та ворота.
На місці працювали рятувальники, пожежу оперативно ліквідували.
За інформацією офіційних служб, загиблих і травмованих немає.