У Чернігові запрацював новий Центр захисту прав людини – сучасний, безбар’єрний простір, створений за підтримки латвійських партнерів. На відкриття прибула міністерка закордонних справ Латвійської Республіки Байба Браже. З появою офісу в Чернігові мережа таких центрів в Україні розширилась до восьми.

«Захист прав людини вийшов на новий рівень» – Дмитро Лубінець

Під час відкриття Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на значенні нового центру для роботи з громадянами.

«Це не просто місце, де ми будемо зустрічатись з громадянами України. Це місце, де захист прав людини вийшов абсолютно на новий рівень. Завдяки зусиллям латвійських партнерів ми можемо в комфортних умовах зустрічатися з родинами військовополонених, зниклих безвісти, депортованих дітей, а також родинами загиблих», – зазначив він.

За словами омбудсмена, центр стане майданчиком для живого спілкування, оперативного реагування та напрацювання рішень, які можуть впливати на формування державної політики.

Лубінець також подякував латвійській стороні за підтримку та сміливу позицію:

«Напевно, це перший раз, коли міністр закордонних справ країни-партнера приїжджає так близько до зони проведення активних бойових дій. Це ще раз доводить, наскільки Латвійська Республіка є хороброю та стоїть поруч з нами».

Підтримка Латвії залишається незмінною

Латвія бере активну участь у відновленні інфраструктури Чернігівщини, а також підтримує розвиток інституції омбудсмена.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже підкреслила, що Україна не залишилась сам на сам з агресором:

«Україна сильна, вона бореться за своє майбутнє і має багато друзів. Європейський Союз чітко доніс свою позицію — він підтримує Україну».

Вона також нагадала, що долучалася до формування латвійського законодавства з прав людини:

«У кінці 90-х я була тією людиною, яка писала закони для латвійської держави, що захищають права людини. Тому я вважаю, що позиція омбудсмена дуже важлива».

Повна безбар’єрність та сучасні технології

Центр створили з урахуванням усіх потреб громадян. Особливу увагу приділили доступності для людей з інвалідністю.

Дмитро Лубінець наголосив:

«Це сучасне приміщення, обладнане новітніми технологіями. Зокрема, встановлено спеціальний прилад, який дозволяє людям на колісних візках безперешкодно потрапляти до центру. Наша задача – чути проблеми людей і напрацьовувати зміни, які необхідно впроваджувати в Україні».

Кількість звернень зростає

Представниця Уповноваженого в Чернігівській області Лариса Шумна зазначила, що відкриття нового центру не зменшить кількість звернень – навпаки, їх побільшає.

«Аналізуємо дані з попереднього року – кількість звернень зросла втричі. Найчастіше звертаються внутрішньо переміщені особи, родини зниклих безвісти, військовополонених та люди з інвалідністю», – сказала вона.

Робота центру

Фахівці Центру системно проводять моніторингові візити в заклади по всій області. Прийом громадян у Чернігові здійснюється щовівторка та щочетверга. Наразі в установі працюють сім фахівців за різними напрямами.

У суспільстві ширяться фейки, ніби держава більше не виплачує 15 млн грн родинам загиблих військових. Це неправда. Виплата діє, передбачена постановою КМУ №168, і продовжує нараховуватися після перевірки документів. У нашому спецпроєкті разом із фахівцем Чернігівського ОТЦК та СП пояснюємо, як працює механізм, як розподіляється сума та чому затримки іноді трапляються. Правда важлива – дивіться повне роз’яснення.

Три хвилі штучного голоду в Україні — 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роки — стали трагедією, яка торкнулася майже кожної української родини. Це був не просто голод. Це був цілеспрямований удар по народові, його культурі, пам’яті та й самому праву на існування.

Тоталітарний режим прагнув змусити українців мовчати. Забрати голос, зламати гідність, стерти відчуття єдності. Десятиліттями правда про Голодомор замовчувалась, свідчення — знищували, а згадувати про загиблих було небезпечно.

Та попри заборони українці зберегли пам’ять. Передавали історії в родинах, берегли документи та свідчення тих, хто пережив ці роки.
Сьогодні ці голоси звучать відкрито — і нагадують, якою високою була ціна нашого виживання.

Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічку пам’яті. Це наша відповідь тим, хто хотів, щоб ми забули. Пам’ятаючи, ми не даємо повторити злочин.

Сьогодні країна-терорист знову намагається стерти нас із лиця землі.
Ті самі методи залякування, ті самі спроби зламати волю й відібрати майбутнє.
Але історія доводить: українців не зламали ні голод, ні репресії, ні війна.

Ми зберегли пам’ять. Ми зберегли гідність.
І сьогодні, вшановуючи жертв Голодоморів, ми говоримо вголос: український народ вистояв — і вистоїть знову.

Запускаємо новий проєкт «Міф vs Реальність. Факти від ТЦК». Це серія коротких роз’яснень, що допоможуть відрізняти правду від маніпуляцій.

У першому випуску розбираємо підроблений лист, який розіслали навчальним закладам нібито від імені ТЦК з вимогою надати списки випускників.

У центрі офіційно заявляють: документ фальшивий. Пояснюємо, як його розпізнати.

Кілька вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ Чернігівщини днями отримали листи з вимогою надати списки випускників, які наближаються до призовного віку. Документ був оформлений нібито від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП офіційно заявили, що таких листів не надсилали. За інформацією установи, документ має ознаки фальсифікації: його зміст, візуальне оформлення та реквізити не відповідають установленому зразку службової документації.

У центрі закликають керівників навчальних закладів, громадян та представників медіа не реагувати на вимоги, зазначені у фейковому листі, та не передавати персональні дані стороннім особам. У разі отримання сумнівних повідомлень рекомендують звертатися безпосередньо до посадових осіб ОТЦК та СП для перевірки достовірності інформації.

Також у відомстві нагадують, що підробка та розповсюдження службових документів, а також незаконний збір персональних даних тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У новому випуску програми «Запитай у лікаря» завідувачка рентгендіагностичного відділення Чернігівського медичного центру сучасної онкології Катерина Засенко пояснює, як проходить мамографія, кому вона потрібна та які результати вважаються нормою.

Говоримо про підготовку до обстеження, подальші кроки у разі спірних висновків і про те, чому регулярний скринінг – це насамперед турбота про здоров’я.

Фахові відповіді без зайвих емоцій – лише чіткі пояснення, що допомагають зробити усвідомлений вибір.