Сьогодні, 18 липня 2025 року, серце телеканалу “Новий Чернігів” завмерло від болю. На щиті до рідного Чернігова повернувся захисник України, наш колега, друг, журналіст Богдан Заяць.

З вересня 2023 року Богдан служив у лавах ЗСУ, був офіцером групи планування штабу аеромобільного батальйону – відповідальний, уважний, відданий.

У лютому 24-го – поранення, а далі операції, лікування, реабілітація і знову в стрій. Та на жаль, майже рік по тому – 30 січня 25-го бліндаж в якому перебував Богдан з побратимами накрило ворожим вогнем. Це сталося на Донецькому напрямку.
Понад 5 місяців рідні, друзі та колеги чекали на результат тесту ДНК, весь цей час захисник вважався зниклим безвісти.

Поминальна служба відбулася у святих стінах стародавнього козацького собору Великомучениці Катерини. З 14-го року тут проводжають в останню путь наших захисників, які віддали своє життя за Незалежність. Богдан Заяць – жив з Україною в серці.

Для друзів та колег він завжди – справжній. Без прикрас, такий як є: розумний, спокійний, надійний.

Ірина Сенченко – представниця Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення:
Дійсно не просто світла, молода, талановита людина, а унікальна людина, от правда. І ми маємо всі говорити не просто, що там хтось загинув, а говорити про них. Бо ми живемо в реальності, коли тяжкі новини поглинають наступні тяжкі. І я дуже боюсь, щоб наші герої не стали, знаєте, просто прізвищем. Тому давайте говорити. Наприклад, Богдан… я хочу сказати, що він був автором дуже щемних матеріалів про відновлення Чернігова, про волонтерство. І вони були настільки душевні, знаєте, тому що він мав хист отак щиро писати. А потім він сам… сам пішов захищати Україну. Така реальність, так? Спочатку він говорить, а потім сам приєднується до лав. Я щиро співчуваю близьким у втраті і всій медійній родині, телеканалу співчуваю, бо ми дійсно втратили дуже-дуже світлу людину.

Батьки розповідають, він мріяв стати журналістом з дитинства. Закінчив факультет журналістики Київського авіаційного інституту. З 2016 року – у команді міського телеканалу “Новий Чернігів”. Талановитий журналіст з впізнаваним стилем, баченням та голосом.

Вікторія Мельник – журналістка телеканалу “Новий Чернігів”:
Хочу сказати, що це був справжній друг в першу чергу, а потім вже колега. Він був максимально чесний. Навіть якщо йому щось не подобалось, він ніколи не приховував цього, не кривив душею і не міг кидати ножі в спину. Це абсолютно не та людина. Ми втратили… ми втратили велику людину – людину совісті та людину честі. На жаль.

Олексій Заяць – брат Богдана Зайця:
Який він був малий? Класним був! Чесно скажу, ми з ним періодами були не дуже близькі, наскільки це було можливо. Але ті періоди, коли ми проводили разом у дитинстві, потім вже, коли спілкувались, коли обидва опинились там… У цій ситуації, коли ти близький, щось одне робиш і якось там десь знаходишся в одному місці, вони, звичайно, зближують, і ти більше спілкуєшся. Богдан був дуже хорошою людиною. Про це навіть свідчить те, скільки людей прийшло з ним попрощатись. Добрий і відзивчивий, веселий.

Ігор Власенко- друг Богдана Зайця:
Я Богдана знаю понад 10 років, мабуть, навіть 15. Пам’ятаю, як він у школі навчався, в інституті, коли почав працювати журналістом. Ну і, звичайно, коли пішов до лав ЗСУ. Коли йому давали відпустку, писав. Ми з хлопцями якісь речі йому збирали, сувеніри надсилали.
Ми займались хобі – настільними іграми, а саме Warhammer. Тобто Богдан, скажімо, очолював Warhammer по Чернігову. Був одним з кращих гравців і дуже талановитим. Він сам збирав мініатюри, дуже гарно їх фарбував. Тобто, скажімо, він один з кращих художників у нас на клубі.

Загибель Богдана Зайця – важка втрата для всієї журналістської спільноти Чернігова. Команда телеканалу “Новий Чернігів” приносить щирі співчуття батькам та брату. Вічна пам’ять Герою. Ти назавжди у наших серцях!

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Однією з перших і найважливіших цілей агресора став Чернігів. Місто, яке мало відіграти роль плацдарму для блискавичного кидка на Київ, натомість перетворилося на незламний щит. Цим щитом стали звичайні українці – ті, хто з перших днів повномасштабної війни без вагань взяв до рук зброю, щоб захистити свій дім.
Саме вони – головні герої фільму «Чернігівський щит» – шостої стрічки у документальному циклі «Готові до спротиву», створеного військовослужбовцями групи комунікацій Регіонального управління Сил ТрО ЗСУ «Північ» спільно з командою «ТРО Медіа».

Володимир Березинський – військовослужбовець групи комунікації сил територіальної оборони “Північ”, режисер та сценарист фільму:
Ми взяли інтерв’ю у багатьох людей. Зокрема, це військовослужбовці, командири підрозділів, які на той час обороняли місто і область нашу. Взяли інтерв’ю у звичайних чернігівців, а також видатних, на нашу думку, людей, які хоч і не не всі перебували в місті, але і досі прославляють наш край, Чернігівщину.

Над художнім оформленням проєкту працював відомий український режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв. В стрічці багато відеоматеріалів наданих безпосередньо учасниками бойових дій, кадри унікальні, які досі не бачила широка аудиторія. Долучилися до реалізації цього проєкту і команда телеканалу “Новий Чернігів”, надавши власні відеоматеріали та допомагаючи у зйомках. Сотні гігабайтів відзнятих матеріалів, десятки інтерв’ю – робота над стрічкою була надзвичайно кропіткою.

Володимир Березинський:
Фільм створювався протягом десь півроку, можливо трохи більше. Знову ж таки, наголошую на тому, що бюджету на фільм не було. Тобто фільм створювався повністю за рахунок ентузіазму бійців, військовослужбовців групи комунікації сил територіальної оборони “Північ”.

Це – свідчення того, наскільки важливо для них донести правду про ті події. «Чернігівський щит» ґрунтується на особистих свідченнях учасників, унікальних відео очевидців та архівних документах, що стануть доказовою базою військових злочинів Росії.

Михайло Жирохов – історик:
Я брав участь у декількох таких проектах. Режисеру і команді вдалось вийти за рамки опису просто бойових дій однієї бригади, вийти на рівень оборони Чернігова, опису оборони Чернігова.

Актуальність таких фільмів не зникає з часом. Адже війна триває, і загроза нікуди не зникла. Важливо пам’ятати подвиг тих, хто, не знаючи, що їх очікує, взяв до рук зброю і досі захищає нашу державу, зокрема й на східних рубежах. Саме завдяки цим людям стоїть Чернігів, а значить – стоїть і Київ. До того ж, існує версія фільму з англійськими субтитрами. Її першими вже побачили військові аташе з 14 країн, і в подальшому автори планують активно показувати «Чернігівський щит» за кордоном, щоб привернути увагу світової спільноти до незламності України та злочинів агресора.

Олексій Висоцький – командир 119 бригади ТРО ЗСУ (2018-2023):
Скажу без прикрас — тут немає жодних ефектів чи перебільшень. Усе було саме так, як ви бачите. Усі мешканці, які тут проживали, це бачили на власні очі. 4000 осіб особового складу — це ті люди, які взяли до рук зброю в перші дні й стали до строю. Ми виконували завдання територіальної оборони — саме цим і займалися. Також ми забезпечували охорону підрозділів Першої танкової бригади та 58-ї бригади. Взаємодіяли з 105-м прикордонним загоном, Національною гвардією, 21-м батальйоном — загалом із усіма силами оборони, які перебували в Чернігові. Ми підтримували постійний контакт між усіма підрозділами.

Фільм «Чернігівський щит» показує не лише тактику боїв, але й особисті історії тих, хто стояв за захистом міста. Це історії людей, які покинули своє звичне життя, свої сім’ї, щоб стати на захист країни.

Ромашка – військова медикиня:
Я за освітою фельшер. Дуже сильно потрібні були люди. В них не вистачало рук і я порадилася із своїми рідними і все – пішла.

Цей фільм – це не просто історичний документ. Це нагадування про те, якою ціною дається наша державність, і чому так важливо пам’ятати та підтримувати тих, хто продовжує боронити Україну. Це заклик до кожного не забувати, що війна триває і боротьба йде на виживання нації.

Ромашка:
Якщо наші котики там дуже стомляться і впаде там фронт – фронт буде тут. Цю орду не зупинити просто так.

Фільм «Чернігівський щит» — це подяка та вшанування пам’яті всіх, хто зробив свій внесок у захист міста. Це історія про безмежну любов до рідної землі, про незламність духу і про те, як звичайні люди стали справжніми героями.

У Чернігові відбулася знакова подія, яка відкриває нові можливості для розвитку громад, освіти та інновацій. Громадська організація «Еко Місто» спільно з Національним університетом «Чернігівська політехніка» отримали у постійне користування мобільний мейкерспейс #TOLOCAR. Цей унікальний проєкт покликаний об’єднати людей навколо творення, технологій та відбудови, рухаючи мейкерство у громади, школи та локальні ініціативи. TOLOCAR є важливим компонентом міжнародного проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що реалізується GIZ та фінансується урядом Німеччини.

Дмитро Іванок – радник компоненту TOLOCAR, німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ в Україні:
Наша головна мета — розвиток мейкерської спільноти. І Чернігів, як яскравий її представник, особливо важливий для нас. Це регіон, який сильно постраждав від російської агресії, і де розвивати мейкерство справді дуже складно. Але “Еко Місту” це вдається — і ми щиро раді, бо разом з ними були серед перших, хто започатковував мейкерський рух в Україні.

Співпраця університету з громадами є ключовим елементом стратегії розвитку регіону. Національний університет «Чернігівська політехніка» вже півтора десятиліття реалізує масштабну програму «Університет в житті регіону», спрямовану на допомогу та розвиток громад.

Олег Новомлинець – ректор НУ “Чернігівська політехніка”:
Якщо трішки віддалитися в історію, то, в принципі, університет з 2010 року реалізує велику програму, яка називається “Університет в житті регіону”. І за ці 15 років реалізовано більше півтисячі різноманітних проєктів спрямованих на допомогу і розвиток наших громад.

Центр «Перемога», який активно відновлюється за підтримки міжнародних партнерів з більш ніж п’яти країн, стане справжнім магнітом для молоді та інноваторів. Тут поєднані освітні, бізнес- та виробничі функції, що дозволяє втілювати ідеї у життя.

Олег Новомлинець:
Ми хочемо трансформувати три старі кінозали і зробити один міні цех. Тут буде стояти різноманітне обладнання, яке буде дозволяти будь-якому мешканцю нашої громади, чи то студент, чи то школяр, чи то доросла людина, яка має ідею, прийти сюди і за допомогою працівників нашого стартап-центру розробити прототип і далі його вже впроваджувати в реальне виробництво.

Мобільний мейкерспейс дозволить поширювати знання та навички, об’єднуючи мейкерів по всій Україні.

Дмитро Іванок:
Мейкери за нашої підтримки реалізують вже конкретні інтервенції. Одна з них починалась як ревіталізація цього простору, перетворення його в Центр стартапів та інновацій. Ми з радістю до цього долучились. Команда “Еко Місто” з Чернігова перевершила всі наші очікування. Вони зробили з цього центр, який об’єднує в собі різних стейкхолдерів, як університет, так і представників міської влади, місцевих активістів і, головне, – мейкерів, ентузіастів, стартаперів, які тут, на місці, в Чернігові, пробують, експериментують, втілюють інновації в життя. І це, власне, наша головна ідея, наша задумка, і ми раді бути долученими до цього процесу.

TOLOCAR не просто передано у користування, а виграно у внутрішньому конкурсі серед багатьох організацій завдяки високій оцінці спроможності ГО «Еко Місто» та їхньої синергії з університетом. Це вже п’ятий мобільний мейкерспейс в Україні, який переходить на баланс громадських організацій.

Сергій Безбородько – керівник ГО “Еко Місто”:
Була висока конкуренція серед українських громад щоб саме їх посилив TOLOCAR. Але високо оцінили саме наші спроможності, нашу синергію з університетом і, в принципі, той величезний об’єм робіт, який ми проробили для поширення мейкерських практик інновацій. Отже, залишається на постійному використанні у нас. Він буде виконувати функції профорієнтації дітей та молоді. Він буде виїздити на профорієнтаційні заходи в чернігівські ліцеї. Також ми будемо підтримувати STEM-центри в територіальних громадах.

TOLOCAR – це ціла майстерня на колесах, яка має величезне наповнення і може зробити будь-що, будь-де, – розповідає Сергій Безбородько.

Сергій Безбородько:
З TOLOCAR ми робили багато прототипів для того, щоб очищати воду, заряджати батареї від сонячної енергії. Ми робили публічні простори, які дуже важливі для людей, для психологічної підтримки, для відпочинку. Ми підтримували віддалені громади, коли треба було замінювати вікна на тимчасові. Він дозволяє робити швидше те, що ми робимо вручну тижнями. Тобто це такий великий класний поштовх для того, щоб посилити те, що ми вже робимо, пришвидшити те, що ми робимо і також “шерити” знання, навчити інших робити те саме.

TOLOCAR стане рушійною силою для розвитку STEM-освіти, профорієнтації молоді та підтримки громадських ініціатив у Чернігівській та Сумській областях. Це яскравий приклад того, як інновації та співпраця можуть допомогти Україні відновитися та стати сильнішою.

Олег Новомлинець:
Користуючись нагодою, запрошую всіх жителів нашого міста, нашої громади доєднатись до розвитку цього інноваційного центру для того, щоб, дійсно, це місто стало магнітом для нашої молоді. Це дуже важливо показати молодій людині, колишньому, наприклад, випускнику школи, що ти зможеш реалізувати свій потенціал тут. Не треба нікуди їхати, не треба їхати за кордон. Ти спроможний зробити своє майбутнє саме тут, в рідному місті.

У Чернігові з’явився новий простір для тих, хто захищав Україну – і тих, хто підтримує їх зараз. «Ветеранський простір» – це комунальне підприємство Чернігівської міської ради, створене для допомоги ветеранам та їхнім родинам. Його очолює ветеран Сергій Довбиш, який добре знає, наскільки важливими є спільнота, адаптація та нові можливості.

У проєкті «На часі» говоримо про місію, команди, підтримку, спорт, працевлаштування і силу побратимства.

🎙 Чим живе простір сьогодні?
🤝 Як долучитися до ветеранської спільноти?
💪 Чому спорт – це теж про відновлення?

🔗 Дивіться розмову з керівником КНП «Ветеранський простір» ЧМР Сергієм Довбишем.

У Чернігові офіційно завершено набір до 10-х класів, і на сьогодні є вільних 93 місця в профільних ліцеях. Але в той же час, у школі №19 відкривають додаткові два 10-х класи на 60 учнів. Відповідне рішення 9 липня прийнято на засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради, на якому внесли зміни до прогнозованої мережі закладів загальної середньої освіти на 2025/2026 навчальний рік.

Олена Горна – заступниця начальника управління освіти ЧМР:
Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 травня 2025 року № 245 Про затвердження прогнозованої мережі закладів загальної середньої освіти на 2025-2026 рік. Запропонованим проектом рішення пропонуємо внести зміни до вищезазначеного рішення виконавчого комітету. Зміни дотримуються.
Стосується внесення до мережі на 2025-26 навчальний рік двох 10-х класів в школі номер 19.

Рішення про відкриття класів у 19-й школі було прийнято виконкомом на підставі розпоряджень Чернігівської міської військової адміністрації та заступника міського голови. Однак, згідно із Законом України “Про повну загальну середню освіту”, зміна структури школи – це виключна компетенція міської ради, як засновника. Постає питання чому ці зміни не розглядає депутатський корпус під час сесії?

Віктор Геращенко – заступник Чернігівського міського голови:
По-перше, це прогнозований титул. Затверджуватися він буде у вересні, якщо вони наберуть діток. Так чи ні?
Тому всі зміни по Статуту, по ліцензіям, по реорганізації, по назвам, по створенню ліцеїв або ще чогось, це все сесія. Тобто є господар. Ще раз я раз повторюю, це прогнозовано мережа.

Як повідомила заступниця Чернігівського міського голови Вікторія Пекур на виконком це рішення було винесено після наради в ОВА, яка відбулась 7 липня.

Цей крок суперечить освітній реформі, яка поетапно впроваджується у Чернігові протягом останніх років. Згідно з положеннями законодавства передбачено створення сучасної триланкової системи: початкова школа, гімназія та профільний ліцей. Місто вже успішно створило чотири ліцеї, вклавши у їхнє оснащення мільйони гривень.

Та попри ці зусилля, цього року близько сорока батьків подали заяви на зарахування дітей до 10-х класів школи №19 — хоча, відповідно до реформи, старші класи там не передбачені.

Олена Горна:
В інших профільних ліцеях 93 вільних місць. Є класи, які в нас уже фактично сформовані. Це переважно англійська мова, історія. Можуть ще з’явитися вільні місця, оскільки зараз іде вступна компанія до коледжів, до закладів професійно-технічної освіти. Діти подали туди ще документи. Якщо вони вступлять в науковий обласний наш ліцей, то відповідно вони заберуть документи із шкіл, куди вони подавалися з ліцеїв. Ще будуть додатково вільні місця.

Який профіль матимуть два класи в 19-й школі, має визначати педагогічна рада закладу. Однак, замість педагогів, це рішення також було прийняте начальником МВА. У його розпорядженні від 12 червня зазначено, що це будуть математичний та українсько-філологічний профілі.

Олена Горна:
Визначають профілі заклад освіти. Рішення педради в 19-й школі про визначення профілів на сьогодні відсутнє.

Підсумуємо, мета реформи старших класів – якісне навчання, підготовка конкурентоспроможних випускників із фундаментальними знаннями. Останні роки в 19й школі старші класи не працювали, а це мінус кадри, педагогічний та інфраструктурний потенціал. Наразі невідомо, яка остаточна кількість заяв буде прийнята від батьків на зарахування до закладу освіти і з яких коштів – державної субвенції чи міського бюджету- буде відбуватись фінансування цих додаткових двох класів.

У проєкті «Актуально» — розмова із заступником начальника Чернігівського обласного ТЦК та СП Олександром Мироненком про те, як саме проходить мобілізація в області, кого вона стосується, які документи потрібно мати при собі, та яку відповідальність передбачено за порушення законодавства.