Чи куштували ви огурєчнік – традиційну страву з кислими огірками, яку готують на Чернігівщині?

Господиня з села Халявин пані Любов Геращенко показує свій родинний рецепт і розповідає, як ця страва передавалася з покоління в покоління. А ще дізнаєтесь більше про проєкт «Смачна Чернігівщина», який збирає та популяризує гастрономічну спадщину нашого регіону.

Дивіться відео та відкривайте для себе смаки Чернігівщини.

У Чернігові понад 90 старшокласників і студентів долучилися до проєкту «Професії майбутнього», який протягом шести місяців реалізовували у мейкерському просторі Peremoha Lab. Учасники опановували урбаністику, 3D-сканування, аналіз даних, штучний інтелект, 3D-моделювання та CNC-технології — з акцентом на практичне застосування під час майбутньої відбудови міста.

Проєкт об’єднав команду Peremoha Lab, Чернігівську політехніку та представників ІТ-спільноти за підтримки Фонду Германа Маршалла.

«Ми звітуємо про проєкт “Професії майбутнього”, який реалізовувався протягом шести місяців на базі центру “Перемога” спільно з партнерами. Це неформальне навчання для молоді — студентів будівельних спеціальностей і старшокласників — про сучасні цифрові інструменти в контексті післявоєнної відбудови», — розповідає директор Центру створення та розвитку стартапів «Перемога» Сергій Безбородько.

Навчання поєднувало теорію і практику: учасники одразу працювали з обладнанням та створювали власні проєкти. За словами організаторів, головна мета — дати молоді прикладні навички та підготувати її до участі у відновленні міського середовища.

«Можливо, нам доведеться проходити різні етапи відбудови, тому учасники пройшли курси з урбаністики, турбоекології, 3D-сканування, використання штучного інтелекту для аналізу даних, 3D-моделювання, а також роботи з ЧПК-верстатами для створення макетів. Ми хотіли показати можливості мейкерського простору для цих спеціальностей», — зазначає Сергій Безбородько.

Один із напрямів навчання — робота з реальними об’єктами міста. Учасники сканували будівлі, створювали їх цифрові моделі та відтворювали у вигляді макетів.

«Я пройшов курси з CNC, 3D-сканування, штучного інтелекту та урбаністики. Найбільше запам’яталися саме CNC-технології — ми працювали з лазером, фрезером і 3D-принтерами», — ділиться студент Чернігівської політехніки Олексій Корюковець.

Над одним із практичних завдань працювали з об’єктом дерев’яної архітектури.

«Ми фотографували будинок зі спеціальними мітками, потім сканували його лазером, щоб зафіксувати всі деталі. На основі цих даних створили 3D-модель, а згодом — макети за допомогою лазера, фрезера та 3D-друку», — розповідає студентка Марина Ворожбит.

Окрім технічних навичок, проєкт допоміг учасникам визначитися з майбутньою професією. Школярі разом із кар’єрними радниками відвідували місцеві підприємства, щоб побачити сучасне виробництво.

«Ми вже бачимо збільшення кількості учнів, які обирають професійно-технічну освіту. Розширюється спектр спеціальностей: від сфери послуг до машинобудування та ремонтних робіт», — зазначає вчителька та кар’єрна радниця Юлія Повознюк.

Фінальним етапом став Ідеятон, під час якого учасники працювали над власними ідеями для розвитку міста — зокрема у сферах інклюзивності, публічних просторів та озеленення.

«Ми вперше провели формат Ідеятону, де учасники генерували конкретні рішення на основі здобутих навичок. За два дні з’явилося шість ініціатив, і дві з них уже реалізовуються. Це підтверджує: молоді потрібно довіряти і підтримувати її ідеї», — підсумовує Сергій Безбородько.

У Peremoha Lab наголошують: мейкерський простір і надалі відкритий для молоді, яка прагне реалізовувати власні проєкти та долучатися до змін у Чернігові.

Ці кадри зняті навесні 2022 року. Тоді Чернігів був у блокаді, а місто щодня обстрілювали російські війська. Та навіть у ті дні озеленювачки КП «Зеленбуд» вийшли прополоти перші квіти — з любов’ю до свого міста і з вдячністю оборонцям, які захистили Чернігів.

Минуло кілька років. Весна знову прийшла до міста. І ті самі жінки знову працюють на клумбах.

Після зими у озеленювачів починається один із найнапруженіших періодів: необхідно підрізати дерева, доглянути декоративні рослини та підготувати клумби до нового сезону.

Озеленювачка КП «Зеленбуд» Ольга Кілиб розповідає, що весняна робота хоч і важка, але улюблена.

«Після зими дуже багато роботи, але така робота, яку ми чекаємо, яку ми любимо. Ну, насолода, важка робота, але все треба зробити, щоб була красота. Ми робимо вже весною — це вже красота. Справжня красота. Тюльпанчики вилазять, прорихлити, садимо дерева, ось будемо скоро кущі садити, обрізаємо сухі гілочки, формуємо їх, щоб гарненько було. Весна — це самий гарний такий прасовитий місяць весняний, але нам до душі».

Особливої уваги потребують і декоративні злаки. Узимку їх спеціально зв’язують у снопи, щоб уберегти від морозів та вологи.

«Ми зараз обрізаємо злаки. Он такі їжачки — це ми їх тільки постригли. На зиму вони в нас зав’язані такими снопиками, а зараз ми їх постригли — будуть буяти. Коли попадає туди волога, сніг, потім відлига, вода попадає в серцевинку цієї рослинки, а потім мороз. І вона розриває корінчик, серцевинку, і потім їй дуже важко випустити зелений пагінчик. Тому ми оце так робимо», — пояснює Ольга Кілиб.

Чернігівці роботу комунальників оцінюють високо. Кажуть, чисті парки та доглянуті сквери допомагають хоча б на мить відволіктися від тривожних новин.

«Парки в нас чудові, чисто. Є де відпочивати з дітками — це саме головне. Можна подякувати дуже, тим паче в такий теперішній час. Дівчата молодці. Взагалі комунальні працівники молодці. Біля будинків, у парках, на зупинках — все чудово», — каже одна з чернігівок.

Інша мешканка міста додає:

«Дворники як працюють — в основному дівчата, правильно? Хлопців немає. І чисто і у дворах, і вулиці чисті. Так що тільки подякою великою».

Чернігівці кажуть, що зелені зони в місті особливо важливі під час війни — вони дають можливість трохи перепочити і набратися сил.

«Я сама дачник, тому представляю, скільки вони труда вкладають. Дуже класно, що у нас з’являються такі місця відпочинку. Людям треба десь відпочивати, набиратися енергії, сили. Тому красота завжди важлива», — говорить жителька Чернігова.

Навіть зараз, коли місто майже щодня переживає дронові атаки, озеленювачки кажуть — їхня робота теж про підтримку людей.

«Люди згадують той 22 рік і ми згадуємо. Але знаємо, що буде життя, знаємо, що треба робити для життя, для кращого життя. І те, що ми можемо, те ми допомагаємо хоч частинку — хоч красотою своєю, хоч цією зеленню. Радуємо людей, в яких і так психологічні травми, люди знервовані, у кожного своя біль, своє горе. Але вони все одно повинні радуватися цьому. Ми хоч трошки допомагаємо, чим можемо», — говорить Ольга Кілиб.

Попереду у працівників «Зеленбуду» ще багато роботи. Вони чекають на розквіт тюльпанів, посаджених восени, і готують місто до того часу, коли все довкола остаточно прокинеться й забуяє зеленню.

«Хоч іще все так спить у полудрьомах, рослинки у полудрьомах, але вже видно, що люди працюють. Значить буде красота, значить буде життя», — каже озеленювачка.

У Чернігові триває розслідування резонансної справи колишнього заступника начальника Північного офісу Держаудитслужби Олександра Закуріна. За версією слідства, його затримали під час отримання 30 тисяч доларів США, які він вимагав у директора комунального підприємства «Чернігівводоканал» в обмін на «чистий» звіт ревізії.

Після затримання Закуріна звільнили з посади. Згодом заяву на звільнення написав і керівник обласного управління Держаудитслужби Олександр Кондрашов.

27 березня в Чернігівському апеляційному суді відбулося чергове засідання у цій справі. Прокуратура оскаржила рішення суду першої інстанції, який раніше визначив для підозрюваного заставу у майже мільйон гривень. За даними слідства, цю суму внесли майже одразу. Сторона обвинувачення просила збільшити заставу до 10 мільйонів гривень.

Прокурор Чернігівської обласної прокуратури Сергій Крупко пояснив, що попередній розмір застави не відповідає майновому стану підозрюваного.

«Ми вважаємо, що розмір застави був значно малим. Так як майновий стан підозрюваного, який він сам декларує в своїй щорічній декларації, він суттєвий. 7 млн грн має сім’я Закуріних лише на зберіганні в себе на руках. Мають три автомобілі люксового класу. Також володіють трьома житловими будинками в Київській та Житомирській областях, трьома земельними ділянками в Київській області, трьома квартирами в Київській області», — сказав Крупко.

Суд також наклав арешт на значний перелік активів, що належать Закуріну та його дружині на праві спільної сумісної власності, із забороною розпоряджатися ними.

Захист підозрюваного ці звинувачення відкидає. Адвокат Олег Мороз наполягає, що рішення суду першої інстанції було законним.

«Рішення суду є законним. Ми звертаємо увагу, що наразі поведінка свідчить про те, що застава цей розмір є для нього достатнім і він тримає його від вчинення тих дій, що боїться прокурор», — заявив Мороз.

Ця справа також викликала нову хвилю дискусій довкола діяльності Держаудитслужби у Чернігові. Нагадаємо, що у 2024 році аудитори заявляли про виявлення порушень у міській раді на суму понад два мільярди гривень. Було порушено 14 кримінальних проваджень.

Тоді виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако публічно назвав цей звіт «фільчиною грамотою», яка не має нічого спільного з реальними порушеннями. Минуло 2 роки. Після затримання аудитора, підозрюваного у хабарництві, він написав у соцмережах, що це «доказ того, що кожен звіт, який вони підписували проти міста, був або елементом шантажу, або політичним замовленням».

За результатами розгляду апеляційної скарги суд частково задовольнив вимоги прокуратури та збільшив заставу для Олександра Закуріна до одного мільйона трьохсот тисяч гривень — суми, співмірної з інкримінованою неправомірною вигодою.

Сам підозрюваний на запитання журналістів, зокрема щодо можливого зв’язку цієї справи з його колишнім керівником, відповідає коротко:

«Без коментарів».

Наразі триває досудове розслідування. Якщо провину колишнього аудитора доведуть у суді, йому може загрожувати до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міфи про ТЦК розвінчав Амадор Лопес. Відомого артиста затримали у Чернігові для уточнення військово-облікових даних. Виявилося – він перебуває у розшуку.

Співробітники ТЦК та СП з’ясували, що Амадор Лопес має підстави для відстрочки. Він має час аби оформити документи відповідно до закону

Після повернення з фронту ветерани стикаються з необхідністю адаптації до цивільного життя. Одним із ключових етапів цього процесу є працевлаштування.

У Чернігові ветеран російсько-української війни Валентин Пінчук після демобілізації влаштувався на роботу в Управління поліції охорони в Чернігівській області.

У 2022 році він добровольцем долучився до лав Збройних сил України.

«У 22-му році я потрапив у Президентську бригаду, всі були добровольцями. На Донецьке направлення: Волноваський район, Велика Новосілка. Три дороги: Мелітополь, Запоріжжя і Донецьк», — розповідає ветеран, співробітник Управління поліції охорони Валентин Пінчук.

Під час бойових дій він отримав вибухову травму.

«У мене вибухова травма, так дало, що через окопа викинуло», — згадує він.

У жовтні 2024 року військового списали зі служби. Після демобілізації він звернувся до центру зайнятості.

«Адміністратор порадила піти в поліцію, в охорону. Думаю: піду, а що, попробую», — каже Валентин Пінчук.

Сфера безпеки є однією з тих, де досвід ветеранів може бути застосований і в цивільному житті.

Управління поліції охорони Чернігівської області активно працює над працевлаштуванням захисників.

«Для нашого підрозділу питання працевлаштування ветеранів війни — одне з ключових. Це не лише кадрова політика, а й відповідальність перед громадянами, які боронять нашу державу», — говорить начальник відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Чернігівській області Олександр Граб.

За його словами, військовий досвід часто допомагає ветеранам швидше адаптуватися до роботи у сфері безпеки.

«Сфера безпеки — один із напрямів діяльності, дотичних до військової служби. Тому ветерани вже мають певний досвід, навички та вміння», — зазначає Олександр Граб.

Наразі в Управлінні поліції охорони в Чернігівській області працюють десятки ветеранів.

«На даний час у нашому підрозділі працює 81 ветеран — учасник бойових дій. В основному вони несуть службу на об’єктах критичної інфраструктури, забезпечуючи їхню охорону та безпеку», — повідомляє Олександр Граб.

Загалом у підрозділах поліції охорони по Україні працевлаштовано понад 1300 ветеранів війни.

Інформацію про вакансії поширюють у співпраці з ветеранськими організаціями, профільними просторами та центрами зайнятості.

«Ми співпрацюємо з ветеранськими організаціями, ветеранськими просторами, зокрема з простором “Серцевір” у Чернігові, а також із центрами зайнятості. Розповсюджуємо інформаційні буклети, беремо участь у зустрічах із ветеранами», — пояснює Олександр Граб.

Окрім працевлаштування, ветерани потребують і психологічної підтримки. У підрозділі впроваджують різні практики адаптації.

«Перебуваючи довгий час в умовах бойових дій, військові стикаються з фізичним і психологічним виснаженням. Ми намагаємося створити умови, щоб ветеран міг адаптуватися до роботи та відновити внутрішній ресурс», — говорить провідний психолог відділу кадрового забезпечення Тетяна Заїка.

За її словами, для підтримки ветеранів проводять арттерапію, каністерапію та іпотерапію.

«Людина взаємодіє з тваринами, рівень напруги знижується, вона відчуває психологічний комфорт. Це досить ефективні методики», — зазначає психолог.

Сьогодні Валентин Пінчук уже рік працює в поліції охорони.

«Поліція охорони — я працюю рівно рік. Для людини з військовим досвідом це дуже гарна підтримка — і матеріальна, і відчуття, що ти комусь потрібен», — каже він.

За словами ветерана, нова робота багато в чому нагадує військову службу.

«Робота дуже схожа на військову», — додає Валентин Пінчук.

Його історія — один із прикладів того, як після фронту можна знайти нове місце у цивільному житті та продовжити служити суспільству вже в іншій ролі.