ua ru

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Щороку 22 червня українці вшановують світлу пам’ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.
Згадують про тих, хто так і не повернувся з тієї війни, ціною життя виборовши перемогу. Про тих, хто прийняв на себе страшний удар, чиє життя було покалічено чи зруйновано. Про це повідомили у Департаменті інформдіяльності ОДА.
Друга світова війна — найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська, або Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років (у радянській історіографії).
Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українська нація понесла надзвичайні втрати. Загалом — це 8-10 мільйонів осіб. Матеріальні збитки становили 285 мільярдів тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації. У зруйнованих війною населених пунктах залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість з яких незабаром ставали вдовами, а діти — сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.
Чернігівський вимір в українському внеску у Другій світовій війні просто вражає. В області з населенням менше 2 мільйонів жителів тільки у 1941 році було мобілізовано у лави Червоної армії 10% населення — майже 200 тисяч осіб. Після вигнання нацистських окупантів із області у 1943 році — ще 167 тисяч. На фронтах війни загинуло понад 134 тисячі наших земляків.
За час коричневої окупації вбито і замордовано 127 тисяч мешканців Чернігівщини, більш ніж 41 тисячу людей вивезено до Німеччини у трудове рабство. За роки німецько-радянської війни від 1941 року чисельність населення зменшилася на 506 тисяч осіб.
160 уродженців Чернігівщини були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, тисячі нагороджені орденами і медалями.
Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Але чи є надія уникнути повторення подібного насильства по відношенню до нас і наших дітей?
Саме сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову зі зброєю в руках захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.